Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

У ЛУЗІ

Росою поглиблена пахолодь м’яти, високий туман поснував береги, де мнуть живокіст безшелесні лошата, роздмухані в лет – з молодої снаги. […]

ЧОРНОТРОП

Здригнулася струна від променя тонкого, зневажений від всіх сніг ще білів як міг, і колесо дзвінке мережило дорогу, якою вовни […]

ЛЯГТИ ГОРІЗНАЧ У ТРАВУ

Я не один – в сусідстві мурашви – уплетений в густе ткання трави: вбираю неба глибочінь ув очі, сухий ручай […]

ОЛЕНЬ І РИСЬ

Ах, дикий вершник! Стелить груди Нестямний олень по землі. Вже смерть в кривавому вузлі Зв’язала плоть і дух повсталий… А […]

“Розпущено на волокно…”

Розпущено на волокно заткану в луки синю річку; і розплелась у небі знов від літака срібляста стрічка. Віск талий руку […]

“Густіша обрій, сніг синіє…”

Густіша обрій, сніг синіє, вільшина німо сім’я сіє, вода тече, немов не вміє, тонкий торкаючи льодок, і чистий погляд вечоріє […]

КРАПЛЯ

Ще до вчора, ще до вчора крапля ця була прозора, в глибині її стозорій відбивалось море, море. Лебедино аж донині […]

ЦЕ ЧАРІВНЕ СЛОВО “ЗАВТРА”

Від звуків у небі лишаються смуги – вони так повільно за вітром летять… Ген – голуба туркіт, он – щебет […]

ВАЛУН

Насльозило, навіяло – шаром ропи затягло… День, неначе віяло, склався у смужку – як не було. В промінь протягу збилося, […]

ПІЗНЬОЇ ОСЕНІ

Понад водою птах стеливсь, понад водою голубою ширяв уже пожухлий лист і застив літо сам собою. Вода засмучена була, бо […]

ТЕСЛЮВАННЯ

Буває так, що в густолисті Сидить і соловей, і крук. І дерево, немов пречиста, Таїть зачатий духом звук. Як видобуть? […]

Страница 1 из 1512345678910...Последняя »