Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ВАЛУН

Насльозило, навіяло – шаром ропи затягло…
День, неначе віяло, склався у смужку – як не було.
В промінь протягу збилося, струмом потужним пішло.
Листя променем зшилося у широке крило…
Хата наче на свято – немає кутків,
і півні дзвінкороті викрикують двійко заучених слів:
“Миром, світлосте!” – з яблуні, з молодого вершка…
Перемішані, зв’ялені: тут плоди, там рука…
Крізь лунку горловину прокручує час,
і зернину, й пилину, і здрібнених нас.
Та склубочений вихор готує ретельно заміс,
щоб розлити по формах нетанучий віск:
птахо – дерево – людо – глино – зерно,
аби на ніч закрить отой протяг важким валуном.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)


ВАЛУН - МОВЧАН ПАВЛО