Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Останній грім давно скотився з даху”

Останній грім давно скотився з даху…
Стекло по ринвах сонце і дощі,
І у саду дерева вже без страху
вдягають позолочені плащі.
Без боязні вдягають. Бо ніхто тут
За пишноту вже їх не осміє…
Займається на гіллі позолота,
І сад багряним маревом стає,
І закипа гарячим водограєм,
І б’є крильми жаркими у вікно…
Врочисто, гучно листя помирає,
А так вмирати вміє лиш воно!


“Останній грім давно скотився з даху” - ЧУБАЙ ГРИГОРІЙ