Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СВЯТО



Запрошує гостей на обійстя калина,
вдягнувши в китиці багрові жовту плахту.
І гості йдуть крізь листя безпросвітну зливу
в пошиті мохом і падолистом палати.

Ласкаві ще лляні обруси сонцем травня,
карафок веретена пахнуть гіко кменом.
Благословить статечно дід святкові страви,
щоб стало все, як і земля, благословенним.

А хтось опісля, за гуртікою, помітить,
як у зелені шибки сплесне позолота,
що їде до калини свататися місяць,
і дід поважно піде відчинять ворота.

1966.



СВЯТО - КАЛИНЕЦЬ ІГОР