“В дитинстві ще… давно, давно колись…”

Related posts:

1. “Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...
2. “Як прокидались ми в дитинстві…” Як прокидались ми в дитинстві Чи просто скажем – в колисках? Ми відкривали очі чисті, І сонце-сонечко в очах! І […]...
3. “Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...
4. “Давно-давно на хлібнім полі…” Давно-давно на хлібнім полі, Де жайвір б’ється в небо вись, Спізнавши зла таки доволі, Я проводжав себе колись. Узявши в […]...
5. “Ще так недавно й так уже давно” Ще так недавно й так уже давно Стояв осінній день на видноколі І я хлоп’ятком вірш “Бородіно” Учив напам’ять за […]...
6. ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...
7. “Я б давно вже тебе розшукав…” Я б давно вже тебе розшукав – Загубилась адреса, на жаль. Я б до ранку з тобою блукав – Та […]...
8. “Якщо в дитинстві схибив, прій на старість…” Якщо в дитинстві схибив, прій на старість І на переступи на нарікай, Бо що було б, якби, поклавши край Минулим […]...
9. “В дитинстві бачив я на кладовищі…” В дитинстві бачив я на кладовищі: З могил стовпи вставали вогняні. Вони здіймалися все вище й вище – І серце […]...
10. “Лився спів колись у мене…” Лився спів колись у мене, А тепер я сльози ллю… Про журбу мою співати Доручив я солов’ю. Все втонуло в […]...
11. “Як давно я в мами не бував…” Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]...
12. “Останній грім давно скотився з даху” Останній грім давно скотився з даху… Стекло по ринвах сонце і дощі, І у саду дерева вже без страху вдягають […]...
13. “Ти снивсь колись прапращуру мойому…” Ти снивсь колись прапращуру мойому… Перлина сліз, чи стріли, чи вино,- Та напував ти печеніга злого В своїх степах таким […]...
14. “Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...
15. “Як ліс, як щогли сміливих флотилій…” Як ліс, як щогли сміливих флотилій, Знялися руки в темряві глухій. Чи ж сила є, щоб цій безмежній силі Сказати: […]...
16. “Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...
17. СПОМИН В рожевій куряві дорога, Рожеві села в далині… О, як дзвінко, голоснорого Ти відкликаєшся мені! Ще вітряки – як на […]...
18. “Давно те небо одлетіло…” Давно те небо одлетіло, Криниць нема, що нас поїли. І чорний хліб, і сало біле Ми всмак із веснами поїли. […]...
19. “Давно – як давно…” Ніколаю Тихонову Давно – як давно! – ще за юності, жагою змужніння зболілої, Напився із чари твоєї міцної гірчавої браги, […]...
20. “Віє казкою чудною…” Віє казкою чудною З зачарованих гаїв… Ти ходила враз зі мною, Ти співала, я радів. Ти співала так чудово, Чарувала […]...
21. “а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...
22. “Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже…” Чого вночі сміявсь? Ніхто не скаже – Ні Бог, ні демон; відповідь ясну, Коли на мене смуток наполяже, Лиш серце […]...
23. “Чудес, хоть я живу давно…” Чудес, хоть я живу давно, Не видел я покуда. А впрочем, в мире есть одно Действительное чудо: Помножен мир (иль […]...
24. “На трави місяць сипав перли…” На трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька […]...
25. Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...
26. ТО ДАВНО БУЛО То давно було, Було, відгуло. Але в спогад вперто лізе: Гільзи, гільзи, Гільзи, гільзи. Сплюснута, з пробитим боком Гільза світила […]...
27. “Вже давно перестали морози…” Вже давно перестали морози, Прошуміли холодні дощі, Розцвілись винограднії лози, Зеленіють в садочку кущі. Стала казкою ніченька ясна, Голос горлиці […]...
28. “Давно – отвергнутый тобою…” Давно – отвергнутый тобою, Я шел по этим берегам И, полон думой роковою, Мгновенно кинулся к волнам. Они приветливо яснели. […]...
29. “Колись про любощі гарячі я мечтав…” Колись про любощі гарячі я мечтав, Про пишні кучері, про мирти та резеди, Про медові уста і про гіркі беседи, […]...
30. “Мечтал я о тебе так часто, так давно…” Мечтал я о тебе так часто, так давно, за много лет до нашей встречи, когда сидел один, и кралась ночь […]...
31. САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...
32. “Давно смолкли залпы орудий…” Давно смолкли залпы орудий, Над нами лишь солнечный свет,- На чем проверяются люди, Если войны уже нет? Приходится слышать нередко […]...
33. РОЗДУМ’Я Мене часто бере думка, Чи то так здається, Що, бува, заплаче радість, А лихо сміється! І як бачу сльози щастя […]...
34. САД Давно те було, літ, вважай, з п’ятдесят, Як ми посадили чудесний цей сад: Сад дружби своєї, сад щастя свого. Народи-брати […]...
35. ДО ПОБАЧЕННЯ Черв’як зневір’я гризе і душить. Минули дні коли я вірив. Може цей демон мене задушить, Може мене розважать Сускегана чи […]...
36. ПОЧУЛИ ПІСНЮ КАТИ Бува, що серце біль ссе. Розказуй людям не все. Вони обдурять стократ, І стежка дійде до грат. Любив я слово […]...
37. ПОСІВАЛЬНА Зерна в жменю набираю, Сію, сію, посіваю В хатньому куті, Щоб родили пишно, густо І пшеницю, і пашницю Ниви золоті. […]...
38. НЕ ТАК ДАВНО Ще зрозуміла путь з варяг у греки, В історії немає білих плям. І континенти ще мені далекі, І зброю не […]...
39. ПЕРШИЙ МІЙ ПОГЛЯД Мій перший погляд дитячий На заграву сонця впав, І промінь яскраво-гарячий Мої очі вперше скупав. Горіли вогні червоні В чоловічках […]...
40. “Хрупотять вечірком березневі сніги…” Хрумпотять вечірком березневі сніги, І ламається лід, хрускотить березневий: Ще сталево стискає мороз довкруги – Що вдалось розтопити веселому дневі. […]...