НЕ ТАК ДАВНО

Ще зрозуміла путь з варяг у греки,
В історії немає білих плям.
І континенти ще мені далекі,
І зброю не засуджено на злам.

Ще думаю, що з кожним кашу звариш,
Ще в кожному вбачаю чистоту.
Іще живий надійний мій товариш,
І ходить смерть від мене за версту.

Подай рукою – день встає щасливий,
Немовби побороли люте зло…
Іще мої наївні інвективи
Поезії обтяжують крило.

Перед людьми і світом знявши шапку,
Олюднені вітаю небеса.
Іще не знаю, що Чорнобиль крапку
Поставить там, де квітнула краса.

Як перед Богом стати на коліна,
Нас вельзевул силкується навчить.
Іще в душі не скресла Україна
І, наче мати стомлена, мовчить.

Ще не смердить Дніпро разом з Десною,
І безконечним видиться життя.
Іще мені ні взимку, ні весною
Не розриває серце каяття.

Ще кров у жилах треба розбудити,
Аби не зупинилася, аби…
І не бояться ні старі, ні діти
В під київських лісах збирать гриби.

(3 votes, average: 3,00 out of 5)

“Давно-давно на хлібнім полі…” Давно-давно на хлібнім полі, Де жайвір б’ється в небо вись, Спізнавши зла таки доволі, Я проводжав себе колись. Узявши в […]...

КАЛЮЖА НА КРИЗІ Калюжо з кригою на дні, З малим окрайцем неба! Авжеж не море… Та мені Так легко біля тебе. Щось рідне […]...

“В дитинстві ще… давно, давно колись…” В дитинстві ще… давно, давно колись Я вибіг з хати в день майовий… Шумів травою степ шовковий, Сміявся день, пісні […]...

ДЕСЬ ДАВНО, МОВ СНИТЬСЯ Десь давно, мов сниться, сміялися очі, І сміх мені грав на рожевих устах, Чужі мені були пригноблені ночі, Зажура і […]...

“Ах суєта суєт… Житейське море…” Ах суєта суєт… Житейське море… Не за горами, видиться, причал. Та все ніяк душа не переборе Своїх досвітніх штормових начал. […]...

МОЛИТВА (“Навчіть мене, рослини, зросту…”) Навчіть мене, рослини, зросту, буяння, і кипіння, й хмелю. Прасловом, наче зерном простим, хай вцілю в суть, мов птаха трелем. […]...

КАЯТТЯ Перед смертю хотіла мати Щось важливе мені сказати. Я далеко від неї був – Слів останніх її не чув. І […]...

“Давно – як давно…” Ніколаю Тихонову Давно – як давно! – ще за юності, жагою змужніння зболілої, Напився із чари твоєї міцної гірчавої браги, […]...

ТО ДАВНО БУЛО То давно було, Було, відгуло. Але в спогад вперто лізе: Гільзи, гільзи, Гільзи, гільзи. Сплюснута, з пробитим боком Гільза світила […]...

Мені ти приснилась давно Мені ти приснилась давно, ввійшла ти у думи мої. Я море люблю, бо воно нагадує очі твої. Розкрив я до […]...

“Берестечко по Чорнобиль наше…” Берестечко по Чорнобиль наше, Хто б там що і де б що не казав, Ні держави, ні брата на пашу, […]...

“Вже давно перестали морози…” Вже давно перестали морози, Прошуміли холодні дощі, Розцвілись винограднії лози, Зеленіють в садочку кущі. Стала казкою ніченька ясна, Голос горлиці […]...

“Колись давно, в сумних біженських мандрах…” Колись давно, в сумних біженських мандрах, коли дитям я ледве вже брела, старі хатки в солом’яних скафандрах стояли в чорних […]...

6. ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГА ДО ПОЕМИ (БРАТУ ТАРАСОВІ НА ТОЙ СВІТ) У пахарській хаті Україна мати Обох нас родила; У чистому полі На одному лоні Обох нас пестила; Однакові пісні Обом […]...

ДОСАДА Душі досада грізно брови хмурить. Прошу прощення в доброго Христа, Що не пізнав раніш його премудрість – Високу й чисту, […]...

УКРАЇНА Україна – плантаторське поле, Україна – лиш ярем скрипіння, Україна – плачі й голосіння, Які не вщухають ніколи! 1943...

“Як не є, таки учусь потроху…” Як не є, таки учусь потроху Для засіву добирати зерна. А мою бездосвідну епоху Вже ніщо не поверне. Не поновиш […]...

“Україна копає городи…” Україна копає городи. Може, рік, може, вік проживе. А коли вже державу спородить, Тоді й небо візьме за живе. Україна […]...

“На Україні не один Чорнобиль…” На Україні не один Чорнобиль! Запоріжсталь, Донбас і Кривий Ріг Димами дмуть, збиваючи із ніг. І без бича, без кия, […]...

“В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють…” В посушливе літо – в душі чебреці вигоряють, в душі чебреці вигоряють, і в’януть в душі полини. В посушливе літо […]...

Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...

СПОЛОХИ Вечір. Сухо. А десь блискавиці. Як черінь, жнивне поле пашить. Полохливі далекі зірниці – Кінь червоний по полю біжить. А […]...

“Ще так недавно й так уже давно” Ще так недавно й так уже давно Стояв осінній день на видноколі І я хлоп’ятком вірш “Бородіно” Учив напам’ять за […]...

“І ось межа – я зупинюсь на ній…” І ось межа – я зупинюсь на ній. Ось аркуш – я на нім поставлю крапку. А те, що сталось, […]...

“а я тебе уже давно забув” а я тебе давно уже забув чому ж тепер ти знову прилітаєш у літаках пребілих снів на засмучені аеродроми моїх […]...

“Давно те небо одлетіло…” Давно те небо одлетіло, Криниць нема, що нас поїли. І чорний хліб, і сало біле Ми всмак із веснами поїли. […]...

“Давно – отвергнутый тобою…” Давно – отвергнутый тобою, Я шел по этим берегам И, полон думой роковою, Мгновенно кинулся к волнам. Они приветливо яснели. […]...

“Мечтал я о тебе так часто, так давно…” Мечтал я о тебе так часто, так давно, за много лет до нашей встречи, когда сидел один, и кралась ночь […]...

“Чудес, хоть я живу давно…” Чудес, хоть я живу давно, Не видел я покуда. А впрочем, в мире есть одно Действительное чудо: Помножен мир (иль […]...

“Колись давно тобою марив…” Колись давно тобою марив, та розлюбилися чомусь твоїх очей тумани карі і охололии попіл уст… А в згадці, радістю повитій, […]...

“Давно смолкли залпы орудий…” Давно смолкли залпы орудий, Над нами лишь солнечный свет,- На чем проверяются люди, Если войны уже нет? Приходится слышать нередко […]...

“Давно затерся слід копит…” Давно затерся слід копит. Давно вже коні продудніли. А далечі очам не спать, не похилити слів дозрілих. Якби хоч здалеку […]...

“Як давно я в мами не бував…” Як давно я в мами не бував, Не стояв над синьою водою, Не бродив серед високих трав, Босих ніг не […]...

“Я б давно вже тебе розшукав…” Я б давно вже тебе розшукав – Загубилась адреса, на жаль. Я б до ранку з тобою блукав – Та […]...

“Мати сіяла сон…” Мати сіяла сон під моїм під вікном, А вродив соняшник. І тепер: хоч буран, хоч бур’ян чи туман, А мені […]...

ЗЕМЛЯКАМ що збираються раз на рік на Шевченкові роковини співати гімн “Ще не вмерла Україна” Ще не вмерла Україна, Але може […]...

“Останній грім давно скотився з даху” Останній грім давно скотився з даху… Стекло по ринвах сонце і дощі, І у саду дерева вже без страху вдягають […]...

ДВА КОЛЬОРИ Як я малим збирався навесні Піти у світ незнаними шляхами, Сорочку мати вишила мені Червоними і чорними нитками. Два кольори […]...

ПЕРЕД ЯСЛАМИ Перед Твоїми яслами, малий Ісусе, Стоїть багато білих і чорних овець, З якими Ти любиш гратися. З їх кучерів Твоя […]...

“Він був як полум’я. Його рядки…” Та не однаково мені… Шевченко Він був як полум’я. Його рядки – Дзвінкі і небезпечні, наче криця, Переживуть і жито, […]...

Related posts: