Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



БЕЗСОННЯ

Чого не спить воно, оте вікно, –
у небі ночі та й одне-єдине?
За що катує полум’ям воно
когось там у нестерпній самотині?

Горить вікно яскраве і сумне,
сигналить порошинами завії.
Ніхто його мовчання не збагне,
ніхто його думок не зрозуміє.

Одне вікно. І тінь у нім – одна.
Обпалена безсонням тінь жіноча.
Куди так пильно дивиться вона,
мов чорна головешка в пеклі ночі?

Чого душі не спиться у теплі,
кого, з яких доріг вона чекає?
Мовчить вікно. Лиш ніжну тінь на склі
сніжинка зачарована черкає.

А може, не одне оте вікно…
Прозріння дзвонить полум’ям у скроні:
моє вікно також не спить давно.
Я теж лиш тінь на вогнищі безсоння.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

БЕЗСОННЯ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО