Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



П’ЯНІ ГОЛУБИ

Природу можна ошукати,
коли ти маєш душу ката.

…Руками дядько в поли бив.
Летіли п’яні голуби.
А ми, веселі хлопчаки,
снігами бігли навпрошки.

Ну що воно за дивина?
Ніхто незнав,
ніхто не зна,
що дядько –
гицель і п’яниця –
труїв сивухою пшеницю.

Нікого дядько не любив…

Летіли п’яні голуби
і падали, живі і мертві,
на приморожені замети.
І тяжко билися грудьми
об груди лютої зими.

Сміявся дядько капловухий.
Той дядько чаркою сивухи –
не голубів,
не голубів,
а душі наші погубив.


П’ЯНІ ГОЛУБИ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО