Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Сад у листопаді є й немає…”

Сад у листопаді є й немає,
лиш скелет його на видноті.
Лагідна душа його літає,
де всі душі добрі і прості.

Озовись до нього – не почує,
краще вже до себе придивись.
Я віршую, отже, я існую,
і мене почуєш ти колись.

І коли я буду теж літати,
де літають добрі і прості,
тінь мою покличеш ти до хати
у її жорстокій самоті.

І гойднеться тінь біля порогу,
здвоїть строгу риму цар і дар.
Стережися слова мовчазного,
що його зневажив Валтасар!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

“Сад у листопаді є й немає…” - БАЗИЛЕВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР