Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Жінка – українка…”

Жінка – українка
Й відгомін бандури…
Ще одна сторінка
З далечей похмурих.

Те мужське козацьке –
Заняття кобзарське
Перебрала жінка,
Жінка-українка.

У лиху годину –
Так велось од віку –
Брала і дружина
Шаблю чоловіка…

Ніби ту годину
Ще душа відчула:
Кобзу, як дитину
Рідну, пригорнула.

Проквиляє, кличе,
Чайкою кигиче…
Мов кобзарство мати
Встала рятувати.

1988 р.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)

“Жінка – українка…” - БАБІЙ СТЕПАН