МІСТЕРІЯ СНУ

Related posts:

1. AD ASTRA 1 Ти зі мною. І я з тобою. В самоті навіть ми – удвох… За життєвою далиною не з’єднає нас […]...
2. “Моя любове! Я перед тобою…” Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не зроби слухняною рабою, не ошукай і крил […]...
3. Із збірки “СУМНІ ІДЕМ”УКРАЇНІ Що кривавих пісень Тобі в жертву не ніс, А беріг їх у серці на дні, Що вінків не сплітав з […]...
4. НІЧНА МІСТЕРІЯ Дівчина пустила косу в ніч, набрала в пригорщі роси і напоїла місяць. Тоді відчула, як спадає з неї одіж і […]...
5. ВЕЧІРНЯ МІСТЕРІЯ Обсіли мороки-химери, Снується сутінь спроквола… Тужавіє драглиста мла. Принишкли камери-печери. І раптом – вічність ожила! Здригнулися небесні сфери, Й зоря […]...
6. БІЛИЙ ДІМ ІЗ ЧОРНОЮ ДУШЕЮ (Містерія) Немов сивастий атомовий гриб, Що нагло вибухнув над мирним містом І так застиг, завмер, закам’янів, Цей білий дім із чорною […]...
7. “Видихну серед ночі…” Іванові Царинному Іванові Царинному Видихну серед ночі в мокрих дерев стіну: лісе, бездомний отче, маємо ніч одну. Зникло і соло […]...
8. “Дивлюся на руки свої…” Дивлюся на руки свої І питаюс-питаюся: – Ну що вам і як вам, Півділа зробили чи все? А може, я, […]...
9. ЗА ЛІЛІЄНКРОНОМ Гей, чи заглянеш ти коли В світ моїх дум? Чи він розжарить грудь твою, Зворушить ум? Може, в далекий підеш […]...
10. ДОСАДА Душі досада грізно брови хмурить. Прошу прощення в доброго Христа, Що не пізнав раніш його премудрість – Високу й чисту, […]...
11. ОСТАННІЙ ЗВУК МОЄЇ ЛІРИ Останній звук моєї ліри Не буде криком безпорадним, Не буде стогоном зневіри, А гімном радісно-принадним Того співця, що лине в […]...
12. 8. Перед тобою розгортаються Перед тобою розгортаються ліжники зілля ти йдеш і гладиш маків зім’яту тафту і терен ховає перед тобою колючки, копиці сіна […]...
13. “Я тебе непогасну, як вічність…” Я тебе непогасну, як вічність, До причастя прошу і до віри. Ти прости мою стомлену грішність, І пробач недолугі зневіри. […]...
14. “Перевіяний я, наче зерно…” “Хтось перевіяний, як зерно, На грунт поезії впаде”… Ліна Костенко Перевіяний я, наче зерно, На безжалісних протягах зим. На моє […]...
15. МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
16. П’ЯТНАДЦЯТЬ 1 Вона коханням вичерпає з тебе останки почуття і ніжність, щоб ти ціле життя тужив за нею, щоб ти чекав […]...
17. “Здригнулася душа від злодіянь…” Здригнулася душа від злодіянь З історії розверзлої безодні. І мов закам’яніла. І мовчить Від чорногоря злого посинівши. Хто сіяв вітер? […]...
18. ЖАЛІСНИЙ СОНЕТ Умій суддю свого жаліти, Тяжкі гріхи йому прости, Та ж він людина, як і ти: У нього дома жінки, діти, […]...
19. “Передчуття гіркі, розбурхані тривоги…” Передчуття гіркі, розбурхані тривоги За мною тінню бродять день у день. Весна до мене шле свої перестороги – Який безрадний […]...
20. “О, як ми ревно клянемо тиранів…” О, як ми ревно клянемо тиранів, А їм оте – як мертвому баклага: Лежать собі, усохлі, мов тарані, У полинялих […]...
21. “Умре муж велій в власяниці…” Умре муж велій в власяниці. Не плачте, сироти, вдовиці, А ти, Аскоченський, восплач Воутріє на тяжкий глас. І Хомяков, Русі […]...
22. ЖИТІЄ СВЯЩЕНИКА 1. Усяк священик має у собі малесеньку тюрму: гріхи своєї пастви туди він запроторює навік: змагаються в утробній боротьбі тюремне […]...
23. Я помираю вас. Така печаль Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...
24. “Я помираю вас. Така печаль…” Я помираю вас. Така печаль. Така зоря над віком перестане. Говорить Бог: Прости мені, Іване, прости мені за те, що […]...
25. ЦВІРКУН Упали в сиве жито увечері цвіркуни і заходилися хором тягати смички вони… І так уже ж грають, кляті, немов не […]...
26. ТЕРЕЗА АВІЛЬСЬКА перед Твоїм обличчям небесних пожеж я – княжна без клейнодів топчеш усі мої маски й обличчя під ними стою беззахисна […]...
27. ПОВЕРНЕННЯ ХІКМЕТА Тремти, Туреччино! Він вирушив до тебе. Свою труну розбивши опівночі, Навпомацки в зеленім темновинні Він вирушив до тебе, бо поети […]...
28. “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
29. “Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...
30. “Палю себе на тихому вогні…” Палю себе на тихому вогні Буденщини, якій немає краю, І в метушні людській не помічаю, Як проминають і роки, і […]...
31. ПРО БІДНІСТЬ 1 Від бідних – біда також, З бідними всюди біда. Чи в бідного кров бліда, Чи під колінами дрож?.. Як […]...
32. З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...
33. “Світ нарешті до краплі зібрався в мені…” Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]...
34. І ЗНОВУ ПРОЛОГ Маю день, маю мить, маю вічність собі на остачу. Мала щастя своє, проміняла його на біду. Голубими дощами сто раз […]...
35. … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ … Я ВУЗЛИКОМ РУКИ СВОЇ на тобі пов’яжу отак перед смертю в хустинку зав’язують долю…...
36. ПАЛЕНА ГЛИНА “Ліпи, як хочеш, з моєї перепаленої пристрастями глини смертельної Святу статую на свій вівтар” Рабіндранат Тагор О, щоб я була […]...
37. ЗА ТОБОЮ На човнах золотих Заплива молодик За тополю… За тобою лечу, Журавлино ячу За тобою… А туман-ворожбит Зав’язав мені світ Ворожбою. […]...
38. “Все рідше приходять листи…” Все рідше приходять листи, Поменшало друзів з літами. Не стало ні батька, ні мами, – Ще ближча тепер мені ти. […]...
39. ДО МУДРОСТІ Тим, хто дарує людям Вічну Мудрість книг – присвячую. У тиші Храму, де живуть слова І мови, й пісні рідної […]...
40. Відгомін У чудовому місяці травні ми приходили з тобою в маленьке кафе, і перед нами як на долоні лежало наше місто. […]...