Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Ще б’юсь головою…”

Ще б’юсь головою –
ти в мене одна,
Як сонце у небі, як в році весна,
Одна, як єдина у світі Десна,
Як біла стежина у житі – одна!

На берег виходять, не збивши роси, –
Дві діви й співають у два голоси.

Я душу шматую –
не смій надвобіч,
На дві половини розшарпати ніч.
Одну виголублюй, одну возвелич,
За ‘дною вбивайся,
єдину поклич!

Дві діви виходять, не збивши роси, –
Співають і плачуть у два голоси.

Над прірвою чиста
зоря пронеслась.
По ясному сліду
розпука вляглась.
Відкрилася рана і враз запеклась.
Дуріє душа, мов отрути впилась.

Дві діви виходять, не збивши роси, –
Ридають, ридають у два голоси.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Ще б’юсь головою…” - ШЕВЧЕНКО МИХАЙЛО