Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Мешканцю міста…”



Мешканцю міста –
Віку дитино,
Дивиться хліб нам
В очі дитинно.

Скроплений сонцем,
Ніби сльозою,
Дихає вітром,
Пахне грозою.

Вічна потреба,
Вічна турбота…
Зваж на долоні
Щирого злота –

І не потрібні
Докази-свідки.
Просто подумай:
Хто він і звідки?..

Просто відламуй
Крихту на пробу, –
Сонцю вклонившись
І хліборобу.



“Мешканцю міста…” - КАРПЕНКО МИКОЛА