Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

ЧУДО

Та звідки ж воно, оце слово,
ніколи, здається, не чуте?
Ну просто не слово, а чудо –
та звідки ж воно, оце слово?
Зійшло у свідомості слово,
таке таємниче, неждане
зійшло у свідомості слово.
Колише мене оце слово,
наспівує: “люленьки-люлі!”
Рясними літами зозулі
колише мене оце слово.
Боюсь наполохати слово –
і неньку у далечі бачу,
і криком найпершим дитячим
боюсь наполохати слово.
У слові просвічує слово,
словечко, слівце, словенятко.
Зіницями праслов’янятка
у слові просвічує слово.
А слово народжує слово,
співає братами-словами.
Життя за віками спливає,
а слово народжує слово.
А слово народжує слово,
бузками цвіте у розмаї.
І краю праслову немає…
Та звідки ж воно
оце слово?

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ЧУДО - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО