ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА. 1773
зображення пилу стоїчно нагадує пил:
це майже потреба – приречену землю топтати.
окраїна листя така ідилійно картата,
аж місце розплати не в змозі прогавити крил.
земля, за яку осипається іній на латах,
коравіє глиця, стирається в небі ковил…
за куряву серця відважуєш тінь голови –
на денці жорстви – супокоєм в чотири карати.
до кореня топчеш, і голосно гнеться земля.
того, хто тікає, усе ще можливо ловити,
а хто зупинився – того і не вгледиш здаля.
чого тобі, серце? напровесні квіти чи квити?
пручається в горлі остання потреба любити.
під ноги течуть соковиті від поту поля
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- 9. ГРИГОРІЙ В АРМІЇ 401 Достойна зброє, в захваті тобі Хвалу поети всіх епох співали. Ридали вдови в голубій журбі, Коли в часи ворожої […]...
- Neujahrslied fur Doktor Stiehle 1773 Das alte Fass ist ausgetrunken, Der Himmel steckt ein neues an, Wie mancher ist vom Stuhl gesunken, Der nun nicht […]...
- РИБАЛОНЬКА Хіба можна так жорстоко карати людину? Дали Марку десять років за одну рибину. За рибину – десять років не бачити […]...
- РОЗДУМИ БІЛЯ ЦВИНТАРЯ Зупинився край кладовища – Ні історії, ні імен… Духу прагнеться вище, вище, І сягати глибоких давен. Але пам’ять на диво […]...
- Поволі – так дозволено було поволі – так дозволено було – земля й вода мінялися місцями і ти не знав оракули чи грами тобі прогнозували […]...
- СКОВОРОДА Господній світ не відає кордонів. Йому незнана земности межа: Добро і зло, байдужжя, правда, лжа Кропили здавна істину з амвонів. […]...
- СКОВОРОДА Піти, піти без цілі і мети… Вбирати в себе вітер і простори, І ліс, і лан, і небо неозоре. Душі […]...
- СКОВОРОДА В ДОРОЗІ Громи зітнулися в гучному герці, Степами гонять молоду грозу. “Григорій Савич!.. Проше, підвезу”. – Притьмом одчинено ридвана дверці. “Хе-хе!” (Копита […]...
- ПІЙМАНИЙ СКОВОРОДА Блудний Сковорода з паличкою в руці селами загляда, списує папірці. В череві – хлюпа бурда, в помислах – Рим, печений […]...
- “так упевнено маються крила у ворона” так упевнено маються крила у ворона так тримається певно за гілля рука цьому ж довгому дереву всохнуть від кореня а […]...
- ГРИЦЬКО СКОВОРОДА (Староруська поема). Уривки ЗАСПІВ І Моя ти мовчазна! чого так сумно дзвониш У струни золоті, що начепив Боян? Віщуєш горенько, чи радощі хорониш, […]...
- “Вже бракне слів. Важка хода пера…” Вже бракне слів. Важка хода пера. Рипить воно, немов правдавній спомин. Але мені ще не прийшла пора летіти в ірій […]...
- “І небо невмите, і заспані хвилі…” І небо невмите, і заспані хвилі; І понад берегом геть-геть Неначе п’яний очерет Без вітру гнеться. Боже милий! Чи довго […]...
- ВІЮТЬ ВІТРИ Віють вітри, віють буйні, Деревина гнеться, Попід хату, попри вікна Чорний сум снується. Стук! – І хто там? – Я, […]...
- “Чому на мене впало стільки зла…” Чому на мене впало стільки зла В дні миру і в диму пороховому? Земля в моєму баченні – мала, Дрібна […]...
- “Що тебе пригинає…” Що тебе пригинає до сирої землі? Це твоя тайна таїн дотліває; в золі. Ця зола це вчорашня, це не дим […]...
- СТУКАЧ …ав …ив …ів …ав би …ив би …ів би той того той того той того товаріщ майор коли мій колєга […]...
- “Слова, що прості і суворі…” Слова, що прості і суворі, Як велич того Різдва, Що нас у горінні, не горі, Порвало і ще порива. Товаришу […]...
- БАТЬКОВА ДОРОГА Це наснилося, можливо, чи привиділось мені, чи насправді сталось диво при досвітньому вікні. Що це діється зі мною? Хоч немає […]...
- БЕРЕЗНЕВА НІЧ 1861 РОКУ Як ризи печалі, чорніло холодне небо, І все, все поникло в холодній тузі, Тремтіли зірки, як сльози, на виднокрузі, Упасти […]...
- “Вже червоніють помідори…” Вже червоніють помідори, І ходить осінь по траві. Яке там біса горе, Коли серця у нас живі? Високі айстри, небо […]...
- ТЕРЕЗА АВІЛЬСЬКА перед Твоїм обличчям небесних пожеж я – княжна без клейнодів топчеш усі мої маски й обличчя під ними стою беззахисна […]...
- “Багаття згасло. В тебе сон пройшов…” Багаття згасло. В тебе сон пройшов. Тікає ніч. Самими нас лишає. – Я так бажаю… – Завше ти бажаєш, – […]...
- Так хочеться чомусь пiсень спiвати! Так хочеться чомусь пiсень спiвати! Зустрiчним усмiхатись є потреба. Хтось думає – напевно, дурнуватий! А це я так закоханий у […]...
- КОЗАК ТА БУРЯ Як то в бурю по небові галас повстане, В чорних хмарах так грякне, що страх! І за хвилею вирине хвиля […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
- “Жадана ти й жорстока, як жадана…” Жадана ти й жорстока, як жадана! Похмурі брови, очі – як сонця, Усмішка – світло, гордість нездоланна, Зневага – злість, […]...
- ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
- Не зимою не синім виляском не зимою не синім виляском сином виразки крони й кореня перестрибнути або вирости місце каменя місце комина обриваючи тіні липові […]...
- Це дуплаве свято генералів це дуплаве свято генералів нині тут забава навпаки голови на плечах догорають ніби розцяцьковані свічки падають посоловілі звізди в келихи […]...
- “Як я полем іду, гнеться колос до ніг…” Як я полем іду, гнеться колос до ніг. З ним сумною душею я шепіт веду; Чує колос усе в зачарованім […]...
- Гортанний – в захід – аспера гортанний – в захід – аспера перистий – в проріз – лист від патоки до пастора інкубуси сплелись перетин слова […]...
- ЯКЕ НАМ ДІЛО ДО ТОГО? Яке нам діло до того, Що дикий злюка козакує? Аби не руйновав добра мого, А ближнього нехай собі руйнує, Яке […]...
- ПОГОНЯ То вже тікає не косуля, – то свище між дерев рогатий вітер. А смерть слідом петляє на чотирьох тремтливих ніжках […]...
- ДВА Вони встають живими у словах: “Смієшся ти, а я ридаю, друже”. Як ти у них, ніхто, вкраїнська душе, Так не […]...
- Це потреба бути – все одразу це потреба бути – все одразу сплюснути розпечене лице нидіти хворіти псоріазом пахнути дешевим ялівцем вибирати з кожного по жмені […]...
- “Ми проколені потребою любови…” ми проколені потребою любови нещасливить нас потреба щастя виголоднює невтримний голод щоб не зникнути всечасно ми тримаємось життя любов’ю порожнієм […]...
- ОЧІ І Спочатку – небо. Безмежне, як чекання. Потім у небі крапка. Потім тире. Потім нулі ілюмінаторів. І врешті – очі […]...
- “Вже стільки років…” Вже стільки років не діждуся рання! Пітьма, пітьма, і сон тікає пріч. Одної ночі ти сказала: “На добраніч!” й від […]...
- “Лікувальне зело…” Лікувальне зело (кажуть, міць вся у корені) Таємнича рослина, таємнича – як вабляча жінка… Але поки у пошуку доберешся до […]...