“Я не зрубав її, небогу…”

Related posts:

1. МОНОЛОГ ВАР’ЯТА Я від сьогодні служу водночас чортові й богу. Дайте дорогу, братчики, раз. Дайте дорогу. Я не боюсь ні погроз, ні […]...
2. РІДНЕ Як той узір Милує зір, Так серце – говір співанковий. Я народилась серед гір, І щастя тут мого підкова. Сопілка, […]...
3. КІТ І ЛИС Раз Кіт і Лис пішли собі в дорогу А у дорозі, бач, балакається много Пустого й чемного. “От, – каже […]...
4. “Коли останнє відцвіте суцвіття…” Коли останнє відцвіте суцвіття І доля зрадить моряку в плавбі, Все до останку ми залишим дітям – Одну лиш пам’ять […]...
5. “А ще пригадую літо над Бугом…” А ще пригадую літо над Бугом, Останньої зустрічі дні, Коли я ще міг стати більше, ніж другом, Розлученій з мужем […]...
6. НАЙКОРОТША ПІСНЯ Стародавній жарт Везли з Криму чумаки повні хури солі. Сумно рипали вози у широкім полі. Ой їхали чумаки та пісень […]...
7. “Отакого літа ми не мали…” Отакого літа ми не мали: Ластівки дітей собі вже мали, Вище вікон вигналися мальви, Розсміявся на городі мак, І до […]...
8. “Заквітчали дівчатоньки…” Заквітчали дівчатоньки стрільцеві(1) могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую(2) милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще […]...
9. ПАТРІОТА ІВАН Що за славний патріота Наш Іван, якби хто знав! Тільки що роззявить рота, Про народ уже й почав; А казать […]...
10. ОЙ ЯК УМЕР СТАРИЙ БАТЬКО Тихо закрив старий повіки, За життя тяжко гарував, В поті і труді на вигоди Молодій жінці заробляв. Вдова остала молоденька, […]...
11. РАСКАЯНЬЕ К чему мятежное роптанье, Укор владеющей судьбе? Она была добра к тебе, Ты создал сам свое страданье. Бессмысленный, ты обладал […]...
12. ДВА ВІНОЧКИ Попід гаєм зелененьким Чиста річка тече, На яворі зелененькім Соловій щебече. Сидить дівча над річкою, Два віночки ввила І ручкою […]...
13. ПРИТЧА ПРО РІКУ Давно колись була ріка Діала. І цар персидський на імення Кір. І лотоси біліли, мов піали. І берег грав вогнями, […]...
14. ПРОВОДИ Проведи мене в дорогу, проведи, Побажай мені удачі, не біди. Щоб удачі – не ледачі, А звитяги – то козачі, […]...
15. ПРИСМЕРК У ДЕЛЬФАХ Сумне Кастальське джерело, А ти дивишся зелено, Бо пройшов кучерявий бог З вогнеструнними пальцями. Спокійно тліють оливки В срібному листі. […]...
16. “Видихну серед ночі…” Іванові Царинному Іванові Царинному Видихну серед ночі в мокрих дерев стіну: лісе, бездомний отче, маємо ніч одну. Зникло і соло […]...
17. ВОДА Впотужнилась вода – уже й не перейнять, припала до землі її важка печать. І змила кущ лози з мурахом на […]...
18. СЛЬОЗА ДО МАТЕРІ Птах наздогнав мене. Я поспішав до мами. Авто хрипіло із останніх сил – На мамин сон летів. Дороги стало мало […]...
19. “Одну я любив за веселість…” Одну я любив за веселість, Другу я за вроду кохав, А третій за соняшний усміх Квітками дорогу встилав. Ти зовсім […]...
20. БЕРЕГИНЯ бездонний сон упав на мої повіки богині крилатої з трипільської глини а моє чадо – отара безпастирна – розбрелася по […]...
21. “Зима ще тільки пред’явля права…” Зима ще тільки пред’явля права на володіння небом і землею, іще не засіва, а посіва, а я стою між осінню […]...
22. “В борги, як в твань, все глибше загрузаєм..,” В борги, як в твань, все глибше загрузаєм І вікна віри гаснуть все, як поночі… Невтішені вчорашнім урожаєм, Надіємося знову, […]...
23. ВЕРЕТЕБА Бува, така окреслиться потреба, От хочеться повідати, і квит, Що, крім висохлих гір, морів і неба, Існує на Подолі Вертеба […]...
24. “І кінь тебе поніс через потік…” І кінь тебе поніс через потік. Для тебе ліжник на коня накинув панашко. Він коня твого зарік на воду й […]...
25. “Все ж озирнувся ліс…” Все ж озирнувся ліс – я вже й не кличу – спинився і стоїть. І я заснув… Немовби хтось погладив […]...
26. САМАРИТЯНКА той подорожній не приїхав на балагулі у запорошених сандалях при цямрині сидів і попрохав води – я його скоро позбулася […]...
27. “Викочується із пам’яті…” Викочується із пам’яті жорстоке століття Дракона і змітає на своєму шляху народи і королівства. Ось летить воно на мене броньованою […]...
28. ДИТЯЧА ПОЕМА ПРО 1933 РІК Скінчилася гра, і м’ячик упав, Неначе в пісок його хто укопав! Ми всі заніміли, бо там, на вуглі, З’явилася жінка, […]...
29. “В купальську ніч, коли дерева й квіти…” В купальську ніч, коли дерева й квіти, Мінливі води й скелі-моноліти, Птахи і звірі, зорі з небесами Єднаються в одну […]...
30. “У дзеркалі вогню відбилась ген ріка…” У дзеркалі вогню відбилась ген ріка, у пам’яті його цвіла найперша іскра. Та блиск молодика, що крейдою стіка, нагадував мені, […]...
31. МАТЕРІ I Прив’ялий кущ бузка і грудку глини. Більш нічого. За все: за передертий крик на ложі родження і смерти, за […]...
32. Що беремо з собою На побачення букет руж або квитки на яку-небудь прем’єру; в дорогу – задавлені хвороби чи бестселер з револьвером на обкладинці; […]...
33. “Які ж ви смішні, їй-богу…” Які ж ви смішні, їй-богу, Із вашими орденами! Чи хтось опромінить дорогу Ліврейними галунами? Чи зможе безликий чиновник Талант начепити […]...
34. “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
35. “Коли стає зовсім-зовсім темно” Коли стає зовсім-зовсім темно, то річка тоді зупиняється – адже не видно воді, куди їй текти. Але тут окунь швиденько […]...
36. ДО РІДНИХ ДЖЕРЕЛ Юнацькі марення захмарні. Польоти… Зоряні путі… Й наївні вчинки незугарні – все тут уперше у житті. І перших пристрастей буяння, […]...
37. “синієш синім плачеш босим…” синієш синім плачеш босим дітей годуєш волохатих допоки братися за розум на припічку чужої хати мирόм казали – так і […]...
38. “Вечеряють…” Вечеряють… Відчинене вікно. Вологий вітер Ворухнув фіранку. Рука здригнулась. Пролилось вино. – Поглянь-но, мати, Хто це там на ганку. – […]...
39. Синієш синім плачеш босим синієш синім плачеш босим дітей годуєш волохатих допоки братися за розум на припічку чужої хати миром казали – так і […]...
40. БАЛАДА Прокажені, брате. Колокільця знов озвались… Застеляй столи. На тобі нема живого місця. Застеляй столи – ми вже прийшли. І тебе […]...