Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Вечеряють…”

Вечеряють…
Відчинене вікно.
Вологий вітер
Ворухнув фіранку.
Рука здригнулась.
Пролилось вино.
– Поглянь-но, мати,
Хто це там на ганку.

– А хто ж, старий?
Нікого. То здалось.
– Невже здалось?
– Оце чудний, їй-богу. –
Але притихла,
Мовби жде чогось.
А погляд у надії –
На дорогу.

Далеко видно.
Місяць. Тишина.
Пшениця. Степ.
Висока тополина.
Ніде нікого.
Синя таїна.
І півстоліття
Із війни нема
Сина.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


“Вечеряють…” - ЛУКІВ МИКОЛА