Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ВІРШ, ПРОЩЕНІЯ ПРОСЯЩИЙ, ДО ВСЯКОГО ЧИНА ЛАСКАВИХ ЧИТЕЛЬНИКОВ

Кому вподобаєт та книга, благословіть,
а кому здасться злая, то прошу, не кленіть.
Із меж вас мієт бити, же всі біди знает,
прето нехай за сію книжку мя прощаєт.
А хто бід не познав, дай боже й не знати,
хранить його божая нехай навік мати.
Кгди ж з віку такої скорбі не познав чоловік,
аж по сії времена, по наш послідній вік.
А сам спаситель нехай в серця їх влагаєт,
да кождий, сіє чтущий, мя благословляєт.
І благословившого, боже, благослови
і за увагу вічним царством нагороди.
О том зде молю тебе, спасителю-боже,
і тебе, пречистая діво й госпоже.


ВІРШ, ПРОЩЕНІЯ ПРОСЯЩИЙ, ДО ВСЯКОГО ЧИНА ЛАСКАВИХ ЧИТЕЛЬНИКОВ - ЗІНОВІЇВ КЛИМЕНТІЙ