Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



СПІВАК

Чому за життя ми талант не цінуєм,
А згадуєм тільки в той час,
Коли похоронний плач музики чуєм,
Що совість пробуджує в нас?

Жив мрійник на світі, мав голос від Бога,
Шахтарську затятість віддав,
Терниста була мистецтві дорога,
Яку він для себе обрав.

Як пісню народну любив яснокрилу,
їй відданий був до кінця!
Він задумів гори поніс у могилу –
Така уже доля митця.

А деякі слухали, очі ховали,
Мов, думка твоя не нова.
І славу країни настійно вбивали,
Казенні, байдужі слова…

Та пісню і душу не кинеш за грати!
За сяють години прозрінь –
І спів солов’я буде гордо лунати
На долі усіх поколінь!


СПІВАК - ПАВЛОВСЬКИЙ ВІТАЛИЙ