“Перегорю…”
Перегорю,
Переболю.
Усі недуги пересилю.
І кров’ю окроплю
свої надії перестиглі.
На крем’яний Чумацький Шлях
по сіль розвіяну полину.
Збагну,
як плаче на вітрах
слізьми червоними калина.
Збагну скорботу світову
і з неба чорного, нічного
впаду
зорею у траву
край материнського порога.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)
Related posts:
- ТУГА Не чути зозуль, нема й солов’я, Якими дзвеніла юність моя. Ні дуба, ні клена… Лише землі Вклоняються лячно вбогі паплі: […]...
- СИМФОНІЯ НОЧІ І Я притаївсь… я пітьму не збуджу Необережним рухом… Бентежних дум намистечко нижу І в царстві сну Мовчання таїну Ловлю […]...
- “Живу, живу – ридаю…” Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]...
- НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ Іванові Миколайчуку Його в обличчя знали вже мільйони. Екран приносить славу світову. Чекали зйомки, зали, павільйони, – чекало все! Іван […]...
- ЗАНАДТО Занадто я в своїм житті спішив, Занадто часто виступав зі сцени, Занадто ревно плакав і служив Слізьми царям, що люблять […]...
- ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...
- ОЙ, ТРЕМБІТИ, ГРАЙТЕ ЛУНКО (Під коломийки) Ой по горі, по горі Гонять вівці вівчарі. Гой-гай, хлопці, грай, Прийшла воля у наш край! А по горі Горяниці […]...
- “Тугу мою, невтоленну скорботну…” Тугу мою, невтоленну скорботу, Не погасити риданням гучним. Знав я жалі, погамовні достоту, – Тугу мою не здолати нічим. Наче […]...
- “Іще одна сумна калина…” Іще одна сумна калина На кладовищі зацвіла. Під нею ще одна людина Спочинок вічний віднайшла. Дощами обрій просльозився – І […]...
- “Поза тихий за Дунай…” Поза тихий за Дунай, Де мій сокіл пробував, Лети, гадко, в чужий край, Де го туга обгортає. Неси душу там […]...
- “На колимськім морозі калина…” На колимськім морозі калина зацвітає рудими слізьми. Неосяжна осонцена днина, і собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми. Безгоміння, безлюддя […]...
- “Переселилась у міста…” Переселилась у міста Народу половина, А в полі хиляться жита, Цвіте в лугах калина. І дві руки, як дві сестри, […]...
- “Трава у лузі пожовтіла…” Трава у лузі пожовтіла, Завмерла річка в берегах. Стара верба осиротіла, Згубивши листя на вітрах. Стоїть вона край оболоні, І […]...
- СРІБНА ВЕСНА Юний травець повік не воскресне, але нам ще далеко іти. І цвітеш ти, як сива черешня, у тривожному світлі фати. […]...
- В казематі (“Ой три шляхи широкії…”) VI Ой три шляхи широкії Докупи зійшлися. На чужину з України Брати розійшлися. Покинули стару матір. Той жінку покинув, А […]...
- КРАЇНІ ЧОРНОГО ЖИТТЯ ти гострим вітром врізуєшся в груди, ти білим болем ниєш у легенях. країно чорного життя, дорога круто кинулась в ногах […]...
- НА МОГИЛІ ОВЛУРА ДУДАЄВА Опівночі Овлур свиснув за рікою. Слово про полк Ігорів Плаче Україна, За Овлуром плаче, Руки до неба простягає, Вбивцю кляне-проклинає, […]...
- ОСІННІЙ ДОЩ Осінній дощ, осінній дощ Тихцем наівяв сум і тугу. Літа, здається, у ніщо Сплелися – й канули за пругом. Чому […]...
- “Овес росте край неба у пісках…” Овес росте край неба у пісках, Мов сивий дід, над ним куняє хмара. Похмурий сон: на головах Стоять століття і […]...
- РУСЬ. По “Mignon” Гете Ци знаєш, де країна тая мила, Де явір ріс і де калина цвила, Де Дністер грав, де Галич печаліє, Де […]...
- КРЕДО Із долею змиритись – це не кредо, А слабкість духу і душевний блуд. Лиш сильний той, хто на своєму твердо, […]...
- “Коню мій буланий…” Коню мій буланий, Не ходи в траву. Я для тебе з лану Конюшину рву. Вигляджу на зерні, На вівсі, й […]...
- КАЛИНА Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов […]...
- ТАЄМНИЦЯ СЛЬОЗИ Крізь пил віків тече сльоза гаряча. Планета хмурить випукле чоло. Ви чуєте? Дитина гірко плаче, невтішно плаче і не зна […]...
- БАТЬКІВЩИНІ Її iмення не промовлю всує, Душi не страчу в молитвах пустих, Бо вмить збагну – не першою збагну я: Суть […]...
- АЛЬЦЕСТА вже яленіє світ не вередлива йду між тіні де не зоряє ранок і видим чорного піску мережать берег мертвої ріки […]...
- КАЛЮЖА НА КРИЗІ Калюжо з кригою на дні, З малим окрайцем неба! Авжеж не море… Та мені Так легко біля тебе. Щось рідне […]...
- “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
- ОСЬ ІДУ ПО РЕЙЦІ Ось іду по рейці і хитаюсь, Чи дійду до краю, чи впаду, Ліс ліворуч, мов зелений заєць, Задивився на мою […]...
- КОШУ ТРАВУ В садку, де я кошу траву, Дерева вікові обкошую – Немов струну задів живу, Що нею сад, птахів тривожу я. […]...
- ФІОЛЕТОВЕ ЧОРНИЛО Я фіолетовим чорнилом найперше слово написав. А слово те таке просте, найперше слово між словами: мама. Я перше слово написав […]...
- “Оприкінці моїх важких стежок…” Оприкінці моїх важких стежок Впаду перед тобою на коліна – В пухкий сніжок, на теплий моріжок – Безсмертна земле, вічна […]...
- З КРИМСЬКОГО ЦИКЛУ М. Рильському П Р О Р И В Дельфін не гравсь у морі, не був і сонцехмар – не давню […]...
- “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...
- “Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка…” Сосни гудуть на шоломі піщаного згірка… Може, й не сосни, а вітер між сосон гуде… Видно, як в небі серпневому […]...
- Легко ніби помахом крила Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться кора зі […]...
- СТАРА ПІСНЯ НА НОВИЙ МОТИВ Я тебе любив, я так любив, Горе моє, зоре, ладо-знадо, Що слова од щастя розгубив І ніхто довіку їх не […]...
- СКОВОРОДИНСЬКИЙ МОТИВ Хай скажуть: – Плин фантасмагорій! – Та навесні серед дібров Благословив мене Григорій На труд, на подвиг, на любов. Хоч […]...
- “легко ніби помахом крила…” Назарові Кардашу Назарові Кардашу легко ніби помахом крила намалюєш голову на таці чи німфетку в еротичнім танці доки не облущиться […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...