ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ
Добридень вам, дідусю та бабусю!
Провиною душа болить мені.
З великих міст ніяк я не проб’юся
до вас у безнадійній метушні.
Про вас не розказав я ще нікому,
та ви не нарікаєте на те.
На цвинтарі зеленому сільському
край поля ви пліч-о-пліч лежите.
Над вами заворожена калина
червоні крила тихо розгорта.
Летять без вас у вирій журавлиний
нащадками прискорені літа.
Добридень вам, дідусю та бабусю!
Нехай чатує спокій ваш земля.
Простіть, що я у клопотах забувся,
як гірко пахне стомлена рілля.
Іде у світ широкий ваше слово,
калина розгортає крила віт.
І правнучок
ракету іграшкову
над вашим сном націлює в зеніт.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- ЗЕЛЕНА АБЕТКА У тиші, настояній духом гречаним, напахченій визрілим чаром городнім, сиджу перед дідом на лекції незвичайній у відчиненому лікнепі природи. Дідусь […]...
- “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- ЕЛЕГІЯ Відпала липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще […]...
- ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
- “Нехай мене чарують квіти…” Нехай мене чарують квіти, Нехай життя їм віддаю: Ніяк я барвами досхочу Своїх очей не напою. Нехай і так… але […]...
- ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
- ПАМЯТЬ Только змеи сбрасывают кожи, Чтоб душа старела и росла. Мы, увы, со змеями не схожи, Мы меняем души, не тела. […]...
- НА ПАМЯТЬ В края далекие, под небеса чужие Хотите вы с собой на память перенесть О ближних, о стране родной живую весть, […]...
- ВЕЧНАЯ ПАМЯТЬ Над смертью вечно торжествует, В ком память вечная живет. Любовь зовет, любовь предчует; Кто не забыл,- не отдает. Скиталец, в […]...
- “Блакить мою душу обвіяла…” Блакить мою душу обвіяла, Душа моя сонця намріяла, Душа причастилася кротості трав – Добридень я світу сказав! Струмко серед гаю, […]...
- “В осінньому лісі пахне грибами…” В осінньому лісі пахне грибами, В думках парубочих – святими гріхами. Узяв би на руки, у хащі поніс, Та око […]...
- СТОЮ НА ЗЕМЛІ Мамо! Егей, чуєш мене крізь морози, прогнози, заноси, покоси і перекоси? Чуєш? Може, ти спиш? Бо вже пізня година. Калина, […]...
- НА ІМЕНИНАХ З гіркої чаші, любий друже, пий до дна! Нехай чатує нас байдужа сивина. Хай осінь віку в очі карі погляда […]...
- ДОБРИДЕНЬ Добридень! Глянь, який усюди день: Світ вже в хаті й надворі; Вже зібрались косарі Та в клепала дзень, дзень, дзень! […]...
- “Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм…” Пліч-о-пліч сплю з колишнім поліцаєм, Що наше військо зрадив у бою. Частенько він мене частує чаєм – І дивно: я […]...
- “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
- СІК ЗЕМЛІ Пам’ятай, мій сину, жнивне поле. Не забудь, як ноги нам колола гостра, насторожена стерня, як нас юний серпень-серпеня, цей меткий […]...
- “У нашім раї на землі…” У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Бувая, іноді дивлюся, Дивуюсь […]...
- ДО ЗЕМЛІ Альфо й омего, колиско і мавзолею – Земле! З тебе пішов і в тебе вернусь. Власні планетки ліплять жуки-скарабеї. Ат, […]...
- ПІСНЯ ПРО МАТІР Посіяла людям літа свої, літечка житом, Прибрала планету, послала стежкам споришу, Навчила дітей, як на світі по совісті жити. Зітхнула […]...
- “Переселилась у міста…” Переселилась у міста Народу половина, А в полі хиляться жита, Цвіте в лугах калина. І дві руки, як дві сестри, […]...
- РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
- ЧАСИ ПЛИВУТЬ Часи пливуть, і тихі літа йдуть незримо, Біжать дні, що й вудило польоту не стрима. Під війни вже не тихі, […]...
- СІМ’Я ЗЕМЛІ Чи з сім’я цієї землі Закучерявіла азалея, Чи амарантовий рододендрон, Чи звелася смолиста ялиця, Чи вибухло джерело з твердого каменя, […]...
- ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла […]...
- Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
- СЛІД НА ЗЕМЛІ Сповита пелюстками, як дитя, Злетіла в небо журавлина пісня… Чому ми відкладаєм на опісля Найкращі миті нашого життя? Чому завчас […]...
- ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...
- СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
- ПОЕЗІЯ ЗЕМЛІ Поезія землі не мре ніколи: Коли у спеку, линучи з верхів, Повільно мовкнуть жалощі птахів, – Сюрчанням коник покриває доли. […]...
- КАЛИНА Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов […]...
- ПРЕЛЮД ЗЕМЛІ Із океанами, полями і стодолами, Із місяцем і сонцем на плечах Лечу, обліплена народами, як бджолами, І атомні гриби в […]...
- ЛИЦЕМ ДО ЗЕМЛІ Коли небо стане тріщиною між душею й тілом. а хмари на даху міста, роздерши нутрощі об шпилі брехні, тріснуть миттєво […]...
- СІЛЬ ЗЕМЛІ 1 Жаль, що Шевченко не був у Криму, Крим неодмінно б сподобавсь йому: Степом своїм, що гарячий, як біль, Степом, […]...
- “Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...
- “Як широкі землі божі…” Як широкі землі божі, Все тут має свою ціль, В небо лине запах рожі, Роси кануть в чашу зіль. Легіт […]...
- “Дерева плачуть соками землі…” Дерева плачуть соками землі, Щоб зажили старі болючі скрути. І крапають роз’ятрені жалі На березневі просіки розкуті. Стікає плач по […]...
- “Який глибокий ти даруєш спокій…” Який глибокий ти даруєш спокій, Моя далека вечорова зоре! Я бранець твій, як серп оцей широкий, Що стелиться за обрій, […]...
- Стояла тиха осінь на землі А я живу. В тінях і плямах сонячних… Прикривши віями очей хмільнистий крик, Я бачу буйножовті вальси соняхів Крізь голубу […]...