Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






Стояла тиха осінь на землі

А я живу.

В тінях і плямах сонячних…

Прикривши віями очей хмільнистий крик,

Я бачу буйножовті вальси соняхів

Крізь голубу опущеність повік.

І в біль доріг, розгублена, не смію

Розкрить зіниць гарячі горизонти,

Бо так заколисалося на віях

Розморене, пухнасте сонце.

Душі моєї сокорина рань

Змиває груди в сонячному громі.

І вже нема ні стежок,

ні терзань –

Лиш соняхи і ця щаслива втома…

Вечірня втома мідяних долонь,

Що цілий день в серпневій заметілі

Співали долю тихих оболонь,

Співали працю –

смуглі гімни тілa.

І потекла зелена річка гону

В поснулі заводі бездонних рук.

А сонце обіперлося червоно

На плечі луків.

Погасла дня темно-вишнева грань…

Лиш вальси хмар

і жовтуватий спомин.

І вже нема ні втіх,

ані терзань –

Лиш соняхи

і ця щаслива втома.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

Стояла тиха осінь на землі - ЖИЛЕНКО ІРИНА