Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



РОМНІВСЬКА ДОРОГА

Пам’яті Максима Рильського

Просторами романівського літа
пливуть ромашки в білих комірцях.
На обрії двадцятого століття
правдивий голос пісні не зачах.

Немов знамення ліри молодої,
немов повите лаврами чоло, –
з безмежності прозорою дугою
веселка опромінює село.

Романівко, роменові масиви!
Тут кожна стебелина, кожна віть
несе відлуння подиху Максима
у гомоні задимлених століть.

До нього поспішаємо, до нього!
Ромашками висвічує майдан.
Рівняється романівська дорога
на Голосіївський меридіан.

Над нами грає в небі неозорім
веселка таємнича – два крила.
І кличе рідне слово на простори,
для нього вся планета замала.

Роменом пахне виболене слово,
освячеін піснями давнини.
Уклін тобі, Романівко соснова!
Ти чуєш нас? Ми всі твої сини.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...

РОМНІВСЬКА ДОРОГА - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО