ПРЕЛЮД ЗЕМЛІ

Related posts:

1. ПРЕЛЮД № 13 За віком вік – до Курської дуги. Від пірамід – до атомної згуби. Завіса! Все, товариші боги! Мені не смішно. […]...
2. УКРАЇНСЬКИЙ ПРЕЛЮД Останній міст проплив удалині, Колеса змащено росою голубою – І Київ на Богдановім коні Пливе навстріч дніпровою водою… Вже серце […]...
3. ДВАЦДЯТИЙ ПРЕЛЮД Привіт тобі, ріко моєї долі!.. Ні, я себе не можу уявить Без тебе, Дніпре, як і без тополі, Що в […]...
4. ГРАНЬ ВІКУ Двадцятий вік уже на схилі віку, а двадцять перший за вікном стоїть. Мій правнуче, я жив не тільки свідком болючого […]...
5. СОН Здригнулася од поштовху земля, Вжахнулися дерева, трави, люди, Міста і села – на камінні груди, І тільки сивий попіл кружеля. […]...
6. СТОЮ НА ЗЕМЛІ Мамо! Егей, чуєш мене крізь морози, прогнози, заноси, покоси і перекоси? Чуєш? Може, ти спиш? Бо вже пізня година. Калина, […]...
7. “Я йду в країну мрій…” Я йду в країну мрій, Де жив перед віками, Де перший крок дрібний Несмілими ночами до щастя вів. А в […]...
8. “Ах, скільки струн в душі дзвенить…” Ах, скільки струн в душі дзвенить! Ах, скільки срібних мрій літає! В які слова людські їх влить?! Ні, слів людських […]...
9. ПОЕТ Олексі Коваленкові О ні, Поет – не гладіатор, Що бавить натовп цирковий! Поет – пророк, Поет – новатор І вільний […]...
10. “В двадцятий вік не просто жити” В двадцятий вік не просто жити, Де неспокійна кожна мить, Де можна атом поділити, Але душі не поділить На половину […]...
11. ТРИ СЛОВА Гуцульщино-любко, Хато смерекова. Через гори лечу, Через річку лечу, Через сонце лечу На кутю, на коляду, На ковзанку на льоду, […]...
12. КОБЗАРЮ Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень – безліч. Тиші – анітрохи. А струсам різним утрачаєш лік. Звичайні […]...
13. СІК ЗЕМЛІ Пам’ятай, мій сину, жнивне поле. Не забудь, як ноги нам колола гостра, насторожена стерня, як нас юний серпень-серпеня, цей меткий […]...
14. ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...
15. ДО ЗЕМЛІ Альфо й омего, колиско і мавзолею – Земле! З тебе пішов і в тебе вернусь. Власні планетки ліплять жуки-скарабеї. Ат, […]...
16. “Кобзарю…” Кобзарю, знаєш, нелегка епоха оцей двадцятий невгомонний вік. Завихрень – безліч. Тиші – анітрохи. А струсам різним утрачаєш лік. Звичайні […]...
17. СІМ’Я ЗЕМЛІ Чи з сім’я цієї землі Закучерявіла азалея, Чи амарантовий рододендрон, Чи звелася смолиста ялиця, Чи вибухло джерело з твердого каменя, […]...
18. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
19. “У нашім раї на землі…” У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Бувая, іноді дивлюся, Дивуюсь […]...
20. СЛІД НА ЗЕМЛІ Сповита пелюстками, як дитя, Злетіла в небо журавлина пісня… Чому ми відкладаєм на опісля Найкращі миті нашого життя? Чому завчас […]...
21. ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...
22. СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...
23. ПОЕЗІЯ ЗЕМЛІ Поезія землі не мре ніколи: Коли у спеку, линучи з верхів, Повільно мовкнуть жалощі птахів, – Сюрчанням коник покриває доли. […]...
24. ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла […]...
25. ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...
26. СІЛЬ ЗЕМЛІ 1 Жаль, що Шевченко не був у Криму, Крим неодмінно б сподобавсь йому: Степом своїм, що гарячий, як біль, Степом, […]...
27. ЛИЦЕМ ДО ЗЕМЛІ Коли небо стане тріщиною між душею й тілом. а хмари на даху міста, роздерши нутрощі об шпилі брехні, тріснуть миттєво […]...
28. ЧОГО НЕМАЄ НА МОЇЙ ЗЕМЛІ Покажіть хоч шматок землі, За який не пролита кров. Віднайдіть хоч одне село, За яке не поліг ніхто. Назовіть мені […]...
29. “Маленький горбик чорної землі…” Маленький горбик чорної землі, Скорботний кущ червоної калини, Скороминущі сльози і жалі – І все… Нема серед людей людини. Жила […]...
30. “Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...
31. “Похилила старість до землі…” Похилила старість до землі, Зморшками обличчя заснувала. Рідко вже й зустрінеш на селі – Відходила жінка, відгуляла. Але ще при […]...
32. “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
33. “Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...
34. ПРИТЯГАННЯ ЗЕМЛІ І НЕБА Віз Чумацький на чорному небі ще ніколи не був так близько: небосхилу зазорене чудо – чорна магія вічних зір. Нерозгадану […]...
35. “Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...
36. “Як широкі землі божі…” Як широкі землі божі, Все тут має свою ціль, В небо лине запах рожі, Роси кануть в чашу зіль. Легіт […]...
37. “І ми пішли по незагоїнах землі…” І ми пішли по незагоїнах землі вузькими вулицями до старого міста, переступили браму, де святі лежали на камінних плитах, і […]...
38. НА СВІТАНКУ Світанок. Гроза не на жарти грімлива. Крізь тепле спросоння я раптом відчув, Що з першої думки в стрімкому пориві До […]...
39. “Все більше на землі поетів…” Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. […]...
40. “Дерева плачуть соками землі…” Дерева плачуть соками землі, Щоб зажили старі болючі скрути. І крапають роз’ятрені жалі На березневі просіки розкуті. Стікає плач по […]...