Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ПРЕЛЮД № 13

За віком вік – до Курської дуги.
Від пірамід – до атомної згуби.
Завіса! Все, товариші боги!
Мені не смішно. В мене змерзли губи.

Комедія закінчена. Амінь!
Небесний дзвін відбовванів в прозор’ї,
І, кинувши на небо власну тінь,
Я встав з колін і небо взяв на зорі.

Як видно все за обрієм земним!
Якби не глибина вселюдського страждання,
Космічну глибину космічного сіяння
Не можна було б вимірять нічим!..

Як видно все!.. Привіт вам, дні нові!
З пащек гармат – волоття кукурудзи!
Летять із Африки на хату чорногузи –
І клекіт чуть, – в них лапи у крові…

За віком вік – до Курської дуги.
Завіса! Все, товариші боги!

1960

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)


ПРЕЛЮД № 13 - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА