Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СІЛЬ ЗЕМЛІ

1
Жаль, що Шевченко не був у Криму,
Крим неодмінно б сподобавсь йому:
Степом своїм, що гарячий, як біль,
Степом, яким чумаки йшли по сіль;
Горами, де лиш орли та безодні,
Морем широким, як думи народні!

Снилась Тарасові кримська краса…
Тільки – сльоза чом в очах повиса?
Тільки – то хто там в каретах з весни
В Крим поспішає до моря?
Пани!

Пляж у Лівадії, море безкрає –
Це для самого царя Миколая!
Парки алупкинські, килими трав –
Граф Воронцов у палац свій забрав!
Море, і гори, і сонце в блакиті –
Все захопили катюги неситі!
Море забрали, замріяні далі…
Мучивсь Шевченко, каравсь в Косаралі.
Мучивсь, каравсь,
Та не каявсь Кобзар!
Слова поета боявся і цар!

2
Взнав я: Шевченко приїхав у Крим!
Ходимо вдвох по Лівадії з ним.
– Де поселились? –
Розмови загальні.
– В царській прописаний опочивальні!
В царськім палаці, де жив Миколай… –
Море всміхається…
Грай, море, грай!

Правнук Шевченка! Колгоспний коваль!
Леніна орден за труд. І медаль.
Зникли барони, царі, королі, –
Він тут господарем!
Він – сіль землі!

3
Ходить колгоспник Шевченко в Криму…
Крим надзвичайно сподобавсь йому!

Стара Руза, 1961


СІЛЬ ЗЕМЛІ - НЕХОДА ІВАН ІВАНОВИЧ