Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Із лану вигнаний колоссям…”

Із лану вигнаний колоссям,
Кукіль пригнувся до землі.
Пожовкле листя заплелося
В уклін стебла, як змії злі.

Йому не шле проміння небо,
Його не радують вітри.
Йому, замореному степом,
І пар наказує: “Помри!”

А він, погорбившись химерно,
Знемігши в довгій боротьбі,
Навкруг своє розкидав зерно
І чахне, чахне у злобі.

1938

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,00 out of 5)


“Із лану вигнаний колоссям…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)