“Із лану вигнаний колоссям…”

Related posts:

1. “Відчуєш смерть, що ходить за плечима…” Відчуєш смерть, що ходить за плечима, Як і очей холодних злосний лід. Вона щоденно поруч, хоч незримо Ступа за тобою […]...
2. “Понад степами, спекою, колоссям…” Понад степами, спекою, колоссям Видзвонює із ранку до темна… Мені, буває, жайвір той і досі З насущним хлібом небеса єдна. […]...
3. ЗЕРНО Покладу на долоні зерно: Скільки праці ввібрало воно, Скільки віри і поту святого В цій малесенькій крихті живого! Що ж […]...
4. “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
5. ДВОБІЙ Пісок і галька. Пустище суворе. Стихії шал, і – мужності урок. Споконвіків штурмує скелі море, Але ті не відступають і […]...
6. “Плач голодних койотів…” Плач голодних койотів, Регіт ситих ворон. Чахне в сумі безплотім Утла тундра без крон. На пустелі недобрій Чагарів каяття. Крає […]...
7. БАЛАДА ПРО ПЕРШІ ЖНИВА Цей серпень – вперше. Сонячна дорога. Навкруг – прозоре полум’я горить… Стерня суха. Чоло твоє вологе, А в житті перепел […]...
8. “Бура трава без води…” Бура трава без води В гарячім конанні злягла. Над степом, од сонця рудим, Дзвінка пролітала стріла. Все заглушила на мить […]...
9. ПЕРЕСПОЛЬ Нічого вічного в світах немає! Земне зникає в небуття безкрає. Але в нащадках подвиги живуть І слава предків час перемагає. […]...
10. “Влюбляйся любов’ю сина…” “Влюбляйся любов’ю сина В цей прапор – у зорі й смуги, В цю землю, яка єдина Забрала тебе з наруги. […]...
11. НЕПОКОРА Пісню хоробрим шуми, ковило! Далеч ячала, і сонце пекло. Слава борцям! Із-за древнього пня Юний вояк відбивався півдня. Кулі вояк […]...
12. “Що рік, то глибша борозна…” Що рік, то глибша борозна Лягає на чоло: Волочать осінь і весна Чуття шрамисте тло. І зерно споминів росте, Посіяне […]...
13. ЗИМА Зима навкруг… Давно вже час Весні веселій розцвітати, А все мороз ще давить нас І не пуска з сумної хати. […]...
14. “Стоять ліси, неначе срібні зали…” Стоять ліси, неначе срібні зали, Сніги поля по обрій замели, Вітри осанну зорям проспівали І до світанку спати залягли. Ніде […]...
15. ІМПЕРАТРИЦЯ ВАРВАРА Ні бекання, ні мекання у мжичці, Куди не кинь – по голову плюта. В короні з буряків на буряковій гичці […]...
16. ВОРІЖЕНЬКИ Своєю лінією, позицією, словом нажив чимало ворогів. Ворожий – воріженькам України, Неначе особистим ворогам. За те, що ти прожив не […]...
17. ТЕРЕЛЯ (Балада) Стоять у серпанку смереки, А легінь лежить коло пня, Вчуває, як гул недалекий До нього летить навмання. Спиняються танки сталеві, […]...
18. “Облетівши довкола світу…” Облетівши довкола світу, Зупиняйся, немов король. Досягаючи знань зеніту, На признання собі дозволь: Де б не жив ти і як […]...
19. 7. З’ява сьома: “Інтермедія з князем Ігорем” Ігор, витязь той слов’янський, зараз рушить до походу; Ярославна проводжає і наказує по ходу: щоб тримався він статечно, говорив поменш… […]...
20. “Цитьте, вітри! Цитьте, буйні!..” Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, […]...
21. РОДОВІД ЗЕРНА На дні правічної могили знайшли історики зерно. Воно не вмерло, не зогнило, в землі поховане давно. Крізь тіло пращура оспале […]...
22. “Пролились небесні сльози…” Пролились небесні сльози На сріблясті верболози. На зелені лопухи, На цей досвіток глухий… І привиділось у сні: Обмолочується сніп, – […]...
23. CВІТЛИЧНА З неволі у вільний світ Фортуна відважних провадить І, наче могутній магніт, Ясною надією надить. Але не вшановує всіх – […]...
24. СІЛЬ ЗЕМЛІ 1 Жаль, що Шевченко не був у Криму, Крим неодмінно б сподобавсь йому: Степом своїм, що гарячий, як біль, Степом, […]...
25. “Злітає сукня і сорочка…” Злітає сукня і сорочка, Злітає ліфчик, як мотиль… І сиплеться із колосочка Зерно божественних зусиль. Зерно таємного творіння, Що з […]...
26. КАССАНДРА ГОВОРИТЬ 1. В подиві брови зводиш. Ти не віриш устам моїм. Деревом він прокляв би мене або крислатим кущем : я […]...
27. БАСКАК На кошлатім сидить коні, Руки – в боки, очми – шугай. У зіницях киплять вогні, За плечима в’юнкий нагай. Наче […]...
28. ПАМ’ЯТЬ Луги забувають торішню траву, Ліси забувають торішнє листя. Зерно забуває ріллю степову, А люди – своїх попередників лиця. Та в […]...
29. ІІ. “Та звелася з-за лиману…” Та звелася з-за лиману Хмара темно-сиза, Полоснули ятагани – Блискавки – донизу. І вітри на перепутті Загриміли цепом, Розірвали свої […]...
30. “Як я полем іду, гнеться колос до ніг…” Як я полем іду, гнеться колос до ніг. З ним сумною душею я шепіт веду; Чує колос усе в зачарованім […]...
31. ДРУГОВІ Коли війнуть вітри на пущу – Вона шумить. Коли під блискавкою хмара – Вона гримить. Коли стальну струну пробудять – […]...
32. СПАДЩИНА. Балада Співає колос, нива співає! Хвилястим гонам – краю немає! Під саме небо, де хмари вовна, Тече пшениця, зернисто-повна. Сідає в […]...
33. МЕДВЕДІВКА Медведівко, Залізняка Максима Похреснице, зустрінь мене, зустрінь! Свободою старшною одержима Твоя душа, твоя плодюча рінь. Зерно твоєї правди й непокори […]...
34. ХВОРІЄ МІЙ НАРОД Тут не поможе ні настій ромашки, Ані міцний відвар із спориша… Хворіє мій народ. Давно і тяжко. Болить йому покручена […]...
35. ВІДУН Невідомій Сяє степ в червонім злоті, В травах тоне передзвін… Скільки з’явищ у природі, Скільки звуків і картин! Десь музика […]...
36. ІЗ П’ЄСИ “МАРНІ ЗУСИЛЛЯ КОХАННЯ” ЗИМА Коли в бурульках спить усе І в руки хукає пастух, І в залю дрова Том несе, І мерзне молоко […]...
37. ВЕСНЯНІ ПІСНІ ПОСВЯЩАЄТЬСЯ С. ПАВЛЕНКОВІ I Веселиться земля, Зеленіють поля, Розвилися гаї і дуброви; Соловейко в садку Тьохка пісню дзвінку; Од квіток […]...
38. КОХАННЯ Як мрію світлу і прекрасну Я образ твій ловлю Як море любить сонце ясне Так я тебе люблю Всю ясність […]...
39. ВЕСНЯНИЙ ВОКЗАЛ Нічний вокзал беріг тепло весняне, за вікнами лиш вітер шепотів. Осяяні безсонними вогнями, дрімали пасажири в забутті. І враз під […]...
40. НА СМЕРТЬ ПАНТЕЛЕЙМОНА КУЛІША Рукою водив перед смертю, писав у повітрі усе, що колись дописати не встиг, не зумів. Писання те потім злилося з […]...