СІК ЗЕМЛІ

Пам’ятай, мій сину, жнивне поле.
Не забудь, як ноги нам колола
гостра, насторожена стерня,
як нас юний серпень-серпеня,
цей меткий хлопчина вогнелиций,
запросив напитися водиці
і згадати прадіда-женця.

Ти припав, мій сину, до лиця
мудрої кринички польової,
що в яру ховалась між травою.
Ти ковтнув цілющої води,
що з глибин пробилася сюди,
що навік освячена землею
правітчизни щедрої твоєї.

Смаглочолий хлопчик-серпеня
нагинає пружний колос дня…
Пий, козаче, сік землі поволі
на колінах перед полем долі!

Пий, мій сину, зілля-мураву,
пий сльозину прадіда живу…
Хай любов’ю нашою святиться
чарівна криничка-крижаниця!

А проб’є моя остання путь, –
ти лице кринички не забудь.
Не забудь, мій сину, жнивне поле,
хай стерня мене в землі не коле.

(3 votes, average: 1,67 out of 5)

“Рости, мій сину…” Рости, мій сину, я тебе навчу стару косу мантачити і вдосвіта з росою зорі класти у покіс. Мій сину, знай […]...

ПІСНЯ. “Мене забудь, моя дівчино!…” Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь […]...

“Коли мене на цій землі не стане…” Коли мене на цій землі не стане – не зміниться нічого в часолеті, лиш тільки ще одна болюча рана травою […]...

ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла […]...

ЧОГО НЕМАЄ НА МОЇЙ ЗЕМЛІ Покажіть хоч шматок землі, За який не пролита кров. Віднайдіть хоч одне село, За яке не поліг ніхто. Назовіть мені […]...

СПОЛОХИ Вечір. Сухо. А десь блискавиці. Як черінь, жнивне поле пашить. Полохливі далекі зірниці – Кінь червоний по полю біжить. А […]...

“Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...

“Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...

ПОЕЗІЯ ЗЕМЛІ Поезія землі не мре ніколи: Коли у спеку, линучи з верхів, Повільно мовкнуть жалощі птахів, – Сюрчанням коник покриває доли. […]...

СІЛЬ ЗЕМЛІ Як чумаки колись по сіль ішли від рідних хат і піль, хоч в серці туга, жаль і біль, – ішли […]...

ДОРОГА ВІКІВ Не потрібні попутні машини – через поле грунтівка лягла. Ми з тобою, мій сину, мужчини, нам іти від села до […]...

“Під рябими кущами вухатими…” Під рябими кущами вухатими, Де стерня босі ноги коле, – Зайці котять передніми лапами По городах капусту в поле. 1964...

“Чоловіче мій, запрягай коня…” Чоловіче мій, запрягай коня! Це не кінь, а змій, – миготить стерня. Доберемося за три годиночки за стонадцять верст до […]...

БАТЬКІВСЬКИЙ НАКАЗ Мій сину, бачу вже межу. Вона вимоглива і грізна. Сьогодні слова не скажу, а завтра буде пізно. Життєві істини прості, […]...

СІМ’Я ЗЕМЛІ Чи з сім’я цієї землі Закучерявіла азалея, Чи амарантовий рододендрон, Чи звелася смолиста ялиця, Чи вибухло джерело з твердого каменя, […]...

“І ми пішли по незагоїнах землі…” І ми пішли по незагоїнах землі вузькими вулицями до старого міста, переступили браму, де святі лежали на камінних плитах, і […]...

“Як широкі землі божі…” Як широкі землі божі, Все тут має свою ціль, В небо лине запах рожі, Роси кануть в чашу зіль. Легіт […]...

“На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...

“Чарівні жінки на землі, як богині…” Чарівні жінки на землі, як богині, Художнику, пензля чекають, різця, Красу незнайомки відбий на картині Увічни те диво природи-творця, Як […]...

“Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок…” Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок […]...

“Все більше на землі поетів…” Все більше на землі поетів, вірніше – тих, що вміють римувати. У джунглях слів поставили тенета, але схопити здобич ранувато. […]...

“Дерева плачуть соками землі…” Дерева плачуть соками землі, Щоб зажили старі болючі скрути. І крапають роз’ятрені жалі На березневі просіки розкуті. Стікає плач по […]...

ДАР ВІТЧИЗНИ Можна втратити все, але мати Вітчизну. Повернуся я знов у родинне тепло. Розбуджу я росу. Двері мати відчинить – і […]...

“Похилила старість до землі…” Похилила старість до землі, Зморшками обличчя заснувала. Рідко вже й зустрінеш на селі – Відходила жінка, відгуляла. Але ще при […]...

“Маленький горбик чорної землі…” Маленький горбик чорної землі, Скорботний кущ червоної калини, Скороминущі сльози і жалі – І все… Нема серед людей людини. Жила […]...

НЕ ДЛЯ ДІТЕЙ – Краще померти стоячи, Ніж на колінах жити! – Сказав учитель історії Дітям. Слухайте, діти, вчителя, Слухайте маму й тата, […]...

ВОВЧИЙ ЯР Ану давай повернемо, Володько, в той Вовчий яр, де ми вовків не бачили. Давай пірнемо у вербовий лоскіт, в ожнище, […]...

ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...

СІЛЬ ЗЕМЛІ 1 Жаль, що Шевченко не був у Криму, Крим неодмінно б сподобавсь йому: Степом своїм, що гарячий, як біль, Степом, […]...

ЛИЦЕМ ДО ЗЕМЛІ Коли небо стане тріщиною між душею й тілом. а хмари на даху міста, роздерши нутрощі об шпилі брехні, тріснуть миттєво […]...

ПОЛЕ МОЄ ДУХОВНЕ Поле моє духовне другого тисячоліття – десь під самим вершечком, в самім озоновім шарі пружилось розростатись посеред ракетних вибухів… Поволі […]...

ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...

ВУЗЛИК ЗЕМЛІ Коли полину у далекі мандри, візьму з собою вузличок землиці – тієї, у якій коріння хліба, тієї, у якій моє […]...

ТИТАНИ ЗЕМЛІ Павлові Романовичу Поповичу Світле свято гримить. Вся Москва аж сіяє. Красну площу стряса від оркестрів, промов. Це ж Ленін до […]...

СТОЮ НА ЗЕМЛІ Мамо! Егей, чуєш мене крізь морози, прогнози, заноси, покоси і перекоси? Чуєш? Може, ти спиш? Бо вже пізня година. Калина, […]...

ДО ЗЕМЛІ Альфо й омего, колиско і мавзолею – Земле! З тебе пішов і в тебе вернусь. Власні планетки ліплять жуки-скарабеї. Ат, […]...

“У нашім раї на землі…” У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим. Бувая, іноді дивлюся, Дивуюсь […]...

“Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...

МАТИ На лавиці два коники. Два коники з сиру. Вставай – пора до школи йти, Сину. На лавиці стара мати. Кінь […]...

ВОРІЖЕНЬКИ Своєю лінією, позицією, словом нажив чимало ворогів. Ворожий – воріженькам України, Неначе особистим ворогам. За те, що ти прожив не […]...

Related posts: