Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Дерева плачуть соками землі…”

Дерева плачуть соками землі,
Щоб зажили старі болючі скрути.
І крапають роз’ятрені жалі
На березневі просіки розкуті.

Стікає плач по репаній корі.
Умийтесь ним, сліпі, щоби прозріти,
Побачити, як трудно угорі
Прокльовується час нового квіту.

З пробудженням, дерева і поля!
Морозам збиткувалися доволі!
В жовто-зеленім плетиві гілля
Мій вербний день встає на видноколі.


“Дерева плачуть соками землі…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР