Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Коню мій буланий…”

Коню мій буланий,
Не ходи в траву.
Я для тебе з лану
Конюшину рву.

Вигляджу на зерні,
На вівсі, й тоді
Сполосну в озерній
Голубій воді.

Поведу в діброву,
Щедро попасу,-
Набирайся крови,
Набувай красу!

А як прийде свято,
В гриву золоту
Синю, непом’яту
Стрічку заплету.

І в той день погідний
Виїдем за гай
Оглядати рідний
Придніпровий край.

Небесами чистий,
Землями плодистий,
Квітами барвистий
Наш херсонський край!*

1938
* Перший друкований вірш.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Коню мій буланий…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)
«