Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



“Оприкінці моїх важких стежок…”

Оприкінці моїх важких стежок
Впаду перед тобою на коліна –
В пухкий сніжок, на теплий моріжок –
Безсмертна земле, вічна і нетлінна.

То із твоїх просвітлених джерел
Я пив життя, немовби свіжу воду,
Я пив з душі могутнього народу
Високий дух і чувся, як орел.

Оприкінці моїх важких стежок
Впаду перед тобою на коліна,
Що наче голка, кинута в стіжок,
В тобі не загубився, Україно.

Що у твоєму чистому вогні
Є промениста крапля мого слова,
Викрешувана в серці день при дні…
Що надихала враз мене, любове!

1982 р.


“Оприкінці моїх важких стежок…” - БАБІЙ СТЕПАН