“Овес росте край неба у пісках…”

Related posts:

1. ВЕСНА (“Росте Антонич і росте трава…”) Росте Антонич і росте трава, і зеленіють кучеряві вільхи, Ой, нахилися, нахилися тільки, почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, […]...
2. “Знайшли в пісках мандрівника…” (Із Сааді) Знайшли в пісках мандрівника, Що заблудивсь, подобу мумій. Тримала золото рука – Від сонця висохла в самумі. І на затвердлому […]...
3. “Не дайте, щоб заснула край коня…” Ой впилася, моя матінко, від ножа, А заснула, моя матінко, край коня. Пісня Не дайте, щоб заснула край коня, То […]...
4. “Не людину морили в сипучих пісках…” Не людину морилив сипучих пісках – Дух народний вбивали великодержавні сатрапи, Щоб казармою, карцером дух той протхнув у військах, Щоб […]...
5. Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
6. “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
7. “Хто де живе, а я – у неба дзвоні…” Хто де живе, а я – у неба дзвоні, мій. дім – це є вселенський неба дзвін! Я народивсь у […]...
8. “Ще все буяє і росте…” Ще все буяє і росте, Ще осінь за горами, А вже кленятко золоте Обшарпане вітрами. Стоїть воно таке чудне, Беззахисно-дитинне, […]...
9. ПАРУС А у дельфина взрезано брюхо винтом. Выстрела в спину не ожидает никто. На батарее нету снарядов уже. Надо быстрее на […]...
10. КРАЙ ГОРИ По осені сумують край гори, Як жар пекучі, терен та шипшина. З кривавої, огненної пори Їх блискавка безжальна залишила. У […]...
11. “Росте полин, як ріс при Богунові…” Росте полин, як ріс при Богунові, І так же буде після нас рости, Лиш зарости – густі вінки тернові В […]...
12. А знаешь край? Гр. А. К. Толстой Ты знаешь край, где все обильем дышит? Гр. А. К. Толстой …А знаешь край, где хижины […]...
13. “День за днем росте моя малеча…” День за днем росте моя малеча, В ній розумне слово дозріва. І стають у хлопців ширші плечі, І сивіша в […]...
14. ПОСУХА Над селами хмари Похилі, І тоскно в блакить Простягають руки безсилі… Оце тільки лишилось, Що плакать. О, так залетіли далеко […]...
15. “На вичахлій землі росте озимина…” На вичахлій землі росте озимина – І знов життя підноситься на зиму, Немов калини кущ неопалимий… Хай сковує все мертва […]...
16. “Край ты мой заброшенный…” Край ты мой заброшенный, Край ты мой, пустырь, Сенокос некошеный, Лес да монастырь. Избы забоченились, А и всех-то пять. Крыши […]...
17. “Росте тривоги чорний парашут…” Росте тривоги чорний парашут: у грудях розкривається – і тисне, аж витискає серце крізь горлянку… Із шкаралущі тіла братчик Брут […]...
18. “Хто в час пожежі край свій кине…” Хто в час пожежі край свій кине І, як боюн, в чужий втече, Того весь вік огонь пече І проклін […]...
19. “Впала музика з неба, і сім її нот…” Впала музика з неба, і сім її нот Долинає до мене із мороку літ. Молодому поетові дивляться в рот, А […]...
20. “Росте черешня в мами на городі…” Росте черешня в мами на городі, Стара-стара, а кожен рік цвіте, Щоліта дітям ягодами годить, Хоча вони й не дякують […]...
21. ДЕ ТОПОЛЯ РОСТЕ Де тополя росте, Серед поля стою. І шумить, і співа Жито думку свою. Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, […]...
22. “Край Хвалинського бурого моря…” Край Хвалинського бурого моря Шкуратяні намети – як гать. А до них у плазучій покорі Піддобритись князенки летять. Там на […]...
23. “О Білорусе, край шипшини…” О Білорусе, край шипшини! Зелений лист, червоний цвіт У дикій бурі не загине І бур’янів не загине І бур’янів здолає […]...
24. ХВІСТ НЕБА Місяць завис на гілці, закривши лице серпанком дерева, й висить так, гойдаючись, мов хвіст неба або волосся ночі. Білка притихла. […]...
25. Як не любить той край, де вперше ти побачив Як не любить той край, де вперше ти побачив солодкий дивний світ, що ми звемо життям, де вперше став ходить […]...
26. “Наш край – лиш лан, сини – оті воли…” Наш край – лиш лан, сини – оті воли, Що йдуть в ярмі понурою ходою, І лиш на кручах в […]...
27. “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
28. НА ОБРІЇ СЛЬОЗИ Згадалося… Казкового бінокля солдат подав замислено мені. І я за склом, від подиху намоклим, побачив шлях, неначе уві сні. Його […]...
29. “З хати, край вишень і ставу, димок…” З хати, край вишень і ставу, димок Живо прямує у виш несходиму. Мертво б стояли без диму Хата, вишник і […]...
30. СНІЖКА Та се ж грудка з небесних зірок! І насправді образилась ти? Се просохне… І се ж – серебро! Дай я […]...
31. “Коли з-під неба голуба проламінь…” Коли з-під неба голуба проламінь Раптово з’явиться в навалі хмар – Тоді з душі спадає темний камінь І грає сонце […]...
32. “Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху…” Ми живемо отут, на землі, край Чумацького битого шляху, на узбіччі, де пахне полин і блакитний чебрець, де кропива глуха […]...
33. “МАБУТЬ, НЕБА ЛАГОДА БУЗКОВА…” Мабуть, неба лагода бузкова Не загасить дику охру скель, Так оце ти, Африко казкова, Видихаєш перегар пустель! І торощиш тлумище […]...
34. “Далекий вогник в полі край села…” Далекий вогник в полі край села Посеред ночі тліє, мов жарина. І мимоволі в темряві людина Іде на поклик світла […]...
35. “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
36. “Дача була край села…” Дача була край села, Срібно тремтіла трепета. Господи, як ти знайшла Посеред ночі поета! Як ти несміло ввійшла, Як дарувала […]...
37. “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
38. Николай Андреевич Чумаков Я – ПАРУС Я в жизнь иду, как парус, Под ветрами звеня. За мной плетется старость И злится на. меня. […]...
39. “В теплий край лебедики летіли…” Миколі Сакуну В теплий край лебедики летіли І на морі ночувати сіли. А вночі неждані холоди Закували птахів у льоди. […]...
40. “Як почуєш вночі край свойого вікна…” Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна, Не […]...