Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Іще одна сумна калина…”

Іще одна сумна калина
На кладовищі зацвіла.
Під нею ще одна людина
Спочинок вічний віднайшла.

Дощами обрій просльозився –
І все. Ні сліду на землі.
Й ніхто за рік не народився
В моєму рідному селі.

А скільки сіл таких довкола!
Задумаюсь – душа болить,
Напівголодна й напівгола,
Вкраїна страдний шлях вершить,

Невже попереду – руїна,
Невже до прірви – тільки мить?
Ні, ще не вмерла Україна
І не умре, а буде жить.

А ті, що яму їй готують
І смерть пророчать на майбуть,
Самі себе перемудрують
До ями першими впадуть.

Це вже було. Не раз. Не двічі.
Ніщо під сонцем не нове.
А ці святі простори – вічні,
І вічний тут народ живе.

Люблю його любов’ю сина
І не таю на долю зла.
Тому й болить мені калина –
Сумна калина край села.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Іще одна сумна калина…” - ЛУКІВ МИКОЛА