Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КОШУ ТРАВУ

В садку, де я кошу траву,
Дерева вікові обкошую –
Немов струну задів живу,
Що нею сад, птахів тривожу я.

Де батько мій косив траву,
Дерева вікові обкошував,
Тут вів мелодію живу –
Крило коси шугало зрошене.

В садку цім дід косив траву,
Дерева старанно обкошував,
Ледь світ, струну будив живу
І світ, і птаство розтривожував.

Тут прадід теж косив траву –
Дерева молоді обкошував,
Мов пісню засівав живу,
Щоб внуків, правнуків тривожила.

Кошу і сумно лад бринить,
Старечий сад здригається,
Жива струна – остання нить
За мною обривається.

Гарячі іскри з-під бруска
І леза спів, сталево синього…
Я вже не передам садка,
Й чужа коса моєму синові.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4,67 out of 5)


КОШУ ТРАВУ - БАБІЙ СТЕПАН