КОШУ ТРАВУ

Related posts:

1. НЕЗНЯТИЙ КАДР НЕЗІГРАНОЇ РОЛІ Іванові Миколайчуку Його в обличчя знали вже мільйони. Екран приносить славу світову. Чекали зйомки, зали, павільйони, – чекало все! Іван […]...
2. “Траву на довголіття зав’язав…” Траву на довголіття зав’язав в міцні колінця, пофарбував квітник духмянин жовтокрівцем, ще й викружав горнець я на гончарнім крузі, і […]...
3. “Падає листя в жовту траву…” Леонідові Закордонцю Падає листя в жовту траву, Днина ясна і погожа на диво. Скільки я років іще проживу – Це […]...
4. ‘Усі говорять: “він навіки згинув!..” Усі говорять: “він навіки згинув!” А серце каже: “ні, він не покинув!” Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча? Тремтить-бринить, […]...
5. Не протерти потолами цю траву не протерти потолами цю траву не стелити попід ребра як верету я нагадую зістарену сову що впивається на покидьках бенкету […]...
6. З КОСОЮ ПО ТРАВУ Росте трава, не знаючи чому, втішаючись єдино своїм зростом, пронозить камінь, виповза на мур, корінням маца перетлілі кості. Росте трава, […]...
7. “Холодний вітер гне траву…” Холодний вітер гне траву В леваді за селом. Самотній лебідь на ставу Прощається з теплом І поглядає сторожко в мій […]...
8. ЖАЙВОРОНОК Я молодий, веселий птах, Лечу, як вітер в небесах, З пісень моїх все ллється сміх,- Весняний спів для всіх! Хай […]...
9. В ОРКЕСТРІ СВІТЛА Мені здається, що навчилась я грати На дивній арфі сонячних промінь. Не тільки грати – Насолоду мати. Не тільки грати, […]...
10. ЛЯГТИ ГОРІЗНАЧ У ТРАВУ Я не один – в сусідстві мурашви – уплетений в густе ткання трави: вбираю неба глибочінь ув очі, сухий ручай […]...
11. ПТАХ СИДИТЬ НА ГІЛЦІ Сидить птах на гілці, на дереві, що розгалужується від його ніг, притискає кольорову голову до ока, великого й прозорого, як […]...
12. VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
13. “Навколо світ помолодів…” Навколо світ помолодів, Повеселішали дерева, І під мостами у воді Таке бездоння березневе! Така навальна і кипуча І на бульварах, […]...
14. “Живу, живу – ридаю…” Живу, живу – ридаю, Живу, живу – сміюсь. Чого живу – не знаю І думати боюсь. Такий цей світ прекрасний, […]...
15. НА КАРПАТАХ Я не можу думать про тебе, Між старих кам’яниць бредучи І вглядаючись в прозелень неба Ще веснянішого уночі. Почуваю, як […]...
16. ЧОРНОТРОП Здригнулася струна від променя тонкого, зневажений від всіх сніг ще білів як міг, і колесо дзвінке мережило дорогу, якою вовни […]...
17. “Осіннє навертає на тверезе…” Осіннє навертає на тверезе. Стихає пісня, мовкне ледь жива, І день на білім стовбурі берези Останні пише сонячні слова… Мелодія […]...
18. ПІДЗЕМНИЙ ГРІМ Мене поміж газетних інформацій кольнула ця заміточка мала: із нетрів індіанських резервацій у кращий світ бабуся відійшла. А світ живих […]...
19. КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
20. “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
21. НОСТАЛЬГІЯ Душа торкнулася душі І забриніла. Мов під смичком туга струна, Здригнулось тіло. Живе у голосі душа – Колючий дотик. Неначе […]...
22. СРІБНА ГРАНЬ Відімріє, спливе, відлетить, відісниться, Пізнім соцнем хлюпне на осінню траву… І самотня на плесі холодному птиця Прокричить – потривожить стихію […]...
23. “Ми прилетіли вранці у Європу…” Ми прилетіли вранці у Європу. Блискучий лайнер випустив шасі. І кинув міст сталеву антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі. […]...
24. “Юдоль плачу, земля моя, планета…” Юдоль плачу, земля моя, планета, блакитна зірка в часу на плаву, мій білий світ, міцні твої тенета – страждаю, мучусь, […]...
25. ГОВОРИТЬ МОСКВА! Живу я на вулиці Леніна, Весь світ мені видно з вікна! Шинель моя тричі прострелена, В почесній відставці вона. Будуємо, […]...
26. Франческо Петрарка (1304-1374). На смерть Лаури ССLXXIX Чи скиглення в гаях зачується пташине, Чи в літнім вітерці зашепчуть дерева, Чи лепетливих вод гармонія жива Сюди до берега […]...
27. “Ночі цієї…” Ночі цієї дерева залишені сам не сам із морозивом, нашорошені, гублять шорстке із сивою памороззю листя. І воно закружляло – […]...
28. КОСАРІ Мій тато вів косу, як бог, в осотищі густому. Косив на лузі він за двох, долаючи утому. Із дядьком Федором […]...
29. “Той світ, що зітканий з безчестя…” “Той світ, що я із думки сотворила… мене не любить”. Галина Турелик Той світ, що зітканий з безчестя, слизький, мов […]...
30. “Ви довго боком, оком Бог водив…” Ви довго боком, оком Бог водив. Око В Око. Високо Гюго косив… І Сиваша висі Он Бог обно- вив, Бо […]...
31. “7. обривається провалля…” обривається провалля снів і він приходить кладкою до мого тіла випікає рану де були уста а я цілунками заліплюю провалля […]...
32. “Анахоретом я живу…” Анахоретом я живу На березі морському. Молюсь на квіти і траву, Радію штилю й шторму. Гримить прибій, цвіте блакить, Змивають […]...
33. З-ПІД ЧЕРЕПА З-під черепа драглиста маса мозку, немов слимак несміливо обмацує незнаний грунт, висовує свої щупальця, здригається на кожний шелест, вчувається у […]...
34. МОВЧАНКА Коли мовчать похмурі небеса І ходять люди, як німі, круг мене, Заговорити хочеться до пса, Почути хочеться виття скажене. Пізнати […]...
35. КАЗКА Ця казка дивна і стара, як пошуки святого руна: Христос приходив до Дніпра, щоби повергнути Перуна. Перун сказав: “Не розіпни…” […]...
36. “У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...
37. “Літає риба в саду…” Літає риба в саду, Горобці з неї сміються. Хто вона, звідки вона? Літає в садку. А в криниці відро снує […]...
38. “Ми – покоління, кручене брехнею…” Ми – покоління, кручене брехнею, Ми – пагони витоптуваних душ. Духовний гніт, що формував пігмеїв, – І дерево деформував у […]...
39. “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
40. “Перемагаю страх душі…” Перемагаю страх душі – Ступаю на траву зелену, П’ю воду з джерела студенну, Гриби збираю по дощі… Тамую радіофобію – […]...