Дума шоста
Дивна чутка по Стамбулу,
Дивна вість літає:
Кантемир галеру в море
Сам випроводжає!
Тріумфову проводжає
Пинду правовірних,
І на ній із вітром грає
Корогов невірних!
І не хвиля на Босфорі
Мармури змиває,
Чадра чадру зустрічає,
За руки хапає.
І не вітер крутить хвилю,
В кучері звиває:
До чалми чалма белькоче,
Стиха промовляє:
“Кінець світу наступає:
Серце-бо жіноче
Всім Стамбулом повертав,
Як само захоче.
У руках в джавурів клятих
Шабельки блискають.
На наругу нам з гармати,
Пливучи, гримають.
І несе їх вітер буйний,
Мов стрілу по морю,
І співають гайдабури
Про козацьку волю.
Ні, не нам, не туркам править
Світом сим широким:
Переважила русинка
Нас умом глибоким”.
Як народиться між ними
Цар її удачі,
Наш Восток не раз гіркими
На морі заплаче.
Як народиться ж цариця
З розумом Марусі,
Не одна тогді присниться
Нам біда й на суші”.
Related posts:
- Дума шоста Не вернувсь Левко з човнами На лиман із моря, А вже люде дознавали На Вкраїні горя. Вже кругом палають села, […]...
- ПІСНЯ ШОСТА. Дума перва І “Чого ти, паньматусю, так зітхнула, Мов радощі згадала молодії Або в той край душею позирнула, Де зникли в нас […]...
- Дума шоста Мати мов німа стояла, Вельми дивувалась: Не таким вона султана Бачити лякалась: “І тебе він не займає І не обіймає?” […]...
- ПІСНЯ СЬОМА. Дума перва Дивна чутка по Стамбулу, Дивна вість літає: Падишах своїй цариці Берло довіряє! Берло, жизні знак і смерті, Власті над військами, […]...
- 7. ПІСНЯ ШОСТА І Ой усяке на сім світі Про своє гадає: Хто про долю України Та про славу дбає, А хто з […]...
- Дума п’ята “Мамо, цар!” – рече Маруся, І тихеньким словом Стрепенулась паньматуся Мов нежданним громом. Обізветься стиха гласом Кротко сумовитим Той, кого […]...
- Дума третя Знов земля загоготіла, Мов Дніпро прогнав пороги, Наче буря налетіла На гетьманський кіш убогий, – На будинок, що був красен […]...
- Дума друга Віє вітер, повіває, Синє море грає; Золотом його з заходу Сонце заливає. Та ні золота на морі, Ні на небі […]...
- “Ми любимо волю…” Ми любимо волю, І небо, і квіти, – І любимо птиць, Що співають у кліті. Водицею поїм, Купуємо просо. Ми […]...
- Дума четверта На се слово хтось захлипав, Здержуючи голос… Зтуманіли тут обидві, Ув обох зв’яв волос. І яснішим світом наче Лампа засвітила… […]...
- ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ М. І. Степанову То повіє, то ущухне Буйний вітер на роздолі… Глянь – мигне та й знов потухне Огоньок заблудлий […]...
- ПІСНЯ ТРЕТЯ. Дума перва Над степами сонце сяє, Вітер подихає, Подихає, мов у кобзу Тихострунну грає. Поначіплювано густо Струни золотії На степи, балки з […]...
- Дума третя Дума третя І Ревуть баси кондак, неначе з бочки, І труситься в старого гайдабури На голім тілі риззє без сорочки, […]...
- Дума п’ята По сій мові замки пудові у дверей забряжчали, І засови у кунах залізні, важкі завищали. І дві поли широких дубових […]...
- “Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер…” Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи […]...
- Дума друга Дума друга І “Матусю, зіронько! – рече Маруся, До матері припавши головою. – Чого ви тремтите? Я не боюся Тепер […]...
- ПІСНЯ ПЕРВА. Дума перва Музо, правди староруської вовік жива богине, Серця чистого і розуму свободного святине! Ми покинули з тобою шлях широкий суєвірства, Відцурались […]...
- ДУМА Всі покою щиро прагнуть, А не в оден гуж всі тягнуть, Той направо, той наліво. А все браття: то-то диво! […]...
- Дума третя Увіходять у кімнату, В християнську хату. Там пригашено окрасу, Мов той жар, багату. Ніби в Київських печерах, Темнувато в хаті. […]...
- Дума друга Рушив табір, і в концерті Скрип коліс гарбових Злився з копотом і ржаннєм Коней табунових І, мов стадо голубине Замигтіло […]...
- МЕТІЛЬ Шумлять лози над річкою, Забіліло в полі, Метіль мете, буйний вітер Розходивсь на волі. Гуля собі, нема йому На світі […]...
- Дума сьома І І чує се немов крізь сон старенька, І трусяться у неї руки й ноги. Тремтить, як лист, Маруся молоденька, […]...
- Дума третя Знов тихо-тихенько на пишнім Босфорі… Співають щось дивне в садах солов’ї, Щось дивне говорять, жахтіючи, зорі І сльози сирітські, Марусю, […]...
- ДУНАЙСЬКА ДУМА Тихо Дунай, тихо, Несе чисту воду; Задивилися дуброви На свою уроду. Тихо Дунай, тихо Жовті піски миє, Погляну я по […]...
- ПІСНЯ ВОСЬМА. Дума перва І Горить лампада ярко, аж палає, Неугасима жертва, дар любові, Що й турчинові душу просвіщає. Дає високі мислі й козакові… […]...
- Дума друга Тут земля загоготіла, Наче суд настав останній… Чутка дивна пролетіла По руїні православній. Не було такого дива І за пращурів […]...
- ДУМА ПРО МАЙДАН От і дожились, договорились, Домітингувалися – і квит. На нужді людській озолотились Демагог, пройдисвіт і бандит. А була ж близькою […]...
- ЕНЕЇДА Частина шоста Зевес моргнув, як кріль усами, Олімп, мов листик, затрусивсь; Мигнула блискавка з громами, Олімпський потрух взворушивсь. Боги, богині і півбоги, […]...
- ГОРОДУ МОРЯ ПУСТЬ БУДЕТ ХОРОША КАРАГАНДА, И МИНСК ХОРОШ И КИЕВ – Я НЕ СПОРЮ, НО ЛУЧШЕ ВСЕХ НА СВЕТЕ ГОРОДА, ГДЕ […]...
- ПІСНЯ ДРУГА. Дума перва Смерте, бабо-сповитухо, Лікарю людський останній! Ти одна нам гоїш духа В нашій долі безталанній. Утомившись закривати В Богуславі людям очі, […]...
- Дума друга І Нездужає Хасеки-Хуррем, і султана Два різанці безвусі сповіщають. Серальські лікарі із Лехистана Книжки лікарські, суплячись, гортають. Іде султан, покинувши […]...
- Дума друга І І се ти чуєш, бідолашна мати Марусі Богуславки, по базарах, – По тих, де мусять матірки шукати Своїх дітей, […]...
- 6. З’ява шоста: “Діалог двох невідомих” Крик: Господи, я голий, як часник; був ще вчора краплею вологи: нині ж мій заляканий язик прирекли казати щось вагоме. […]...
- Дума третя Дума третя І І справді, навкруги мов буря зашуміла, Мов вихор-гуррикан в монастирі піднявся… Якийсь непевний гук многоголосий щався… Злякалась […]...
- ДУМА ПРО БРИТАНКУ Юрію Яновському На срібнім ковилі, на сизім полині, На півдні України при лимані, В гнідих степах на степовім коні Та […]...
- ВАГІТНА ЖІНКА Благословенна ти серед жінок, Як зріє лона твого плід, Може спаситель, чи пророк, Прийде до нас крізь тебе в світ. […]...
- ТУРЕЦЬКИЙ СТОВП Димить собі на роздоріжжі серед віків моє село. Подільським каменем наріжним воно в кар’єрах залягло. Воно вростає у минуле, у […]...
- Дума четверта Розчинились у гетьмана Рундукові двері Проти тої золотої Пишної галери. На рундук, мов голуб, вийшов Сивий, волохатий. Се не голуб […]...
- Дума четверта Невмируща іскра жизні Жевріє помалу В тілі, що тяжким досталось Мукам на поталу. По переказу, з давнезних Аравійських давен 44 […]...
- МЕРЦІ (дума на початку ХХ століття) Мерці, Мерці… Навколо, тут і там, Куди не глянешь, скрізь самі ходячи трупи! Немає ліку тим холодним мертвякам: Вони клопочуться, […]...