Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






СЛЬОТА

Йде дощ від ранку безустанку,
Розкисло місто схоже на октопус,
Юрба людей на перестанку
Чекає на міський автобус.

Задумані, утомлені, байдужі
Обличчя відбиваються в калюжі,
Дерева опустили голі руки
Над ними плачуть із розпуки.

Тихенько плачуть дерева безлисті,
На голови людей капають сльози,
Сумні, сумні життя прогнози
Тобі людино в мільйоннім місті.

Людські обличчя втомлені й байдужі
Глядять задумано у дзеркало калюжі.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

СЛЬОТА - ГУРКО СТЕФАНІЯ