Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Парком іду, повітря ранкове…”

Парком іду, повітря ранкове
П’ю, як вино на веселім святі.
Як ти змінився, мій Воронькове,
Зовні змінився і в кожній хаті!

Все пережив: пожежу-наругу,
Грім бойовища, години скрути
Й загув дротами на всю округу –
Все тобі видно, все тобі чути.

Захлюпало море світла ясного –
Очі псувати в темряві досить.
І правдавня в Бориспіль дорога
Законним чином асфальту просить.

Бо гречка цвіте чи дерева плачуть,
Чи місяця мерзне стара підкова –
На магістральнім шляху неначе,
Снують машини до Воронькова.

А зліва й справа – клени русяві
Вітру підставили юні груди…
Пнуться угору дерева й трави,
І кращого прагнуть на світлі люди.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Парком іду, повітря ранкове…” - КАРПЕНКО МИКОЛА