Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Зачепилася хмарина…”

Зачепилася хмарина
За високі гори –
Обважніла, не злетіти
В голубі простори.
Зупинилася – і сльози
Ронить у печалі…
Так, буває, і людина
В’яне на причалі.
Їй би небо, їй би море
Та вітрила дужі,
А тут судна паперові
Плавають в калюжі.
Їй би з вітром позмагатись
Там, де буря люта,
А душа, мов якорями,
До землі прикута.
То невже отак довіку
В’янути з печалі
І очікувать, як шторми
Зірвуть із причалів?..
Як тобі забракло неба,
Вітру й синьо-простору –
Сам себе вхопи за чуба
І тягни угору!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


“Зачепилася хмарина…” - КАРПЕНКО МИКОЛА