Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Важкі путі, позбавлені спокою…”

Важкі путі, позбавлені спокою,
Чужі краї, запалі в каламуть,
Тебе навчать і мудрости людської
І гарт наснаги серцеві дадуть.

Тож нащо дім? Навіщо рідна хата?
Краси тривоги вдома не збагнеш!
Ярами чорними така багата
Блакитнокрила далечінь без меж.

Тож нащо стрим? Наснажена людино,
Іди й мандруй Сковородою в світ.
Лише тобі з’єднати воєдино
Буденну дійсність і казковий міт.

Коли ж відчуєш ваготу пізнання,
В палкій екстазі повернись назад –
Влий дух життя в руйновища останні,
Перебудуй на великодній лад.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Важкі путі, позбавлені спокою…” - СЛАВУТИЧ ЯР (ЖУЧЕНКО ГРИГОРІЙ)