Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Жабиний хор не дасть собі спокою…”

Жабиний хор не дасть собі спокою,
Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть:
Не комишем вони, не осокою, –
Позаростали струнами, мабуть.

А місяць став і світить, як найнявся,-
Тече вогнем, спадає, як роса…
Він через те так важко й підіймався,
Що стільки срібла ніс у небеса.

Вгорі горить, палає світлоликий,
Внизу гудуть, видзвонюють стави –
І ніч пливе під п’яную музику,
Облита сріблом з ніг до голови.

Прага, 1927

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Жабиний хор не дасть собі спокою…” - СТЕФАНОВИЧ ОЛЕКСА