БІЛОВИР

Related posts:

1. ЗРУБ ЖИТТЯ “Ще не пройшли безжальні коси По ранніх травах, по мені”. Галина Турелик Ще не пройшли безжальні коси Лугами доленьки моєї, […]...
2. “Я не забуду буйні вруна…” О. Івахові Я не забуду буйні вруна, Покритий ранню чорний шлях, Навали гроз від Саскатуна І дальні вогники в полях. […]...
3. ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
4. ЛІСИ ШУМЛЯТЬ Ліси шумлять, так шумлять ліси – день і ніч… день і ніч… Я глибоко в домі, в незнайомому домі роками […]...
5. “Прилетіла з лугу…” Прилетіла з лугу Ханська харалуга, Пронизала дужі груди, Підкосила друга. Запеклись ромени Кров’ю з-під рамена. Буйним жалем пойнялася Мурава зелена. […]...
6. КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
7. ПІДЛИСЄ Шуми, вітре, шуми, буйний, На ліси, на гори, Мою журну неси думку На підлиські двори. Там спочинеш, моя думко, В […]...
8. “Церква святої Ірини…” Церква святої Ірини криком кричить із імли. Мабуть, тобі вже, мій сину, зашпори в душу зайшли. Скільки набилося туги! Чим […]...
9. ЛІСИ Ліси, мої ліси, далекі й продорожні, Зайшли ви в смітники, в липку, отруйну гниль. Під кожним кущиком – лайно й […]...
10. ЗАКЛИНАННЯ Людотілий, птахочолий, Незбагненний, мов Люксор, Хай твої безжальні бджоли Жалять жур і крають мор! Хай потужні води Нілу Поять буйно […]...
11. “Світе любий, таємний, далекий…” Світе любий, таємний, далекий, Так, як зоряні ночі Вкраїни, Як лелека в ту світлу країну, Я полeчу туди, як лелека. […]...
12. ПРЕДШЕ Я вас любив, німуючи, то словом і вірив сліпо та тривожно знов, а ви боялися, щоб випадково не виявив при […]...
13. УВЕЧЕРІ НА УЗЛІССІ Чиї ліси, неначе й знаю. Але Його чи відшукаю? Не бачу й прояву житла. Навкруг сніги без дна й без […]...
14. “Бездонні лона повноводних рік…” Бездонні лона повноводних рік Німовно випалить ярлива спека. І ти, людино, від пустель далека, Близькою станеш порохам навік. Серед привіль […]...
15. Чи знаєш ти світання в полі Чи знаєш ти світання в полі або в задуманих садах, коли од щастя мимоволі сіяють сльози на очах? Щебечуть птиці, […]...
16. ЛІСИ, ЯКИХ НЕМАЄ Зимові витівки на склі – Для мене був єдиний ліс, Бо там. на батьківській землі, Лиш терен по яругах ріс. […]...
17. ОСІННІЙ МОТИВ І знов я стою У пожовклім гаю, Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться й […]...
18. СЛОВО (У вінок Т. Шевченкові) Немудрий цар твоє премудре слово Топтав полками – квітли пурпурово Ненатлі болі українських ран! Зухвалий вождь, озлоблений тиран, Його обкраював […]...
19. СЛОВО ДО ЧТИТЕЛЕЙ РУСЬКОГО ЯЗИКА Дайте руки, юні други, Серце к серцю най припаде, Най щезають тяжкі туги, Ум охота най засяде. Разом, разом, хто […]...
20. “Хвилі жита? Пісків потоки…” Хвилі жита? Пісків потоки? Спраглий промінь? Смеркання цвіт? Вічний Боже, який широкий, Дивно знаний твій білий світ! Збройних сварів вогонь […]...
21. “Дванадцять видів плеканих квіток…” Дванадцять видів плеканих квіток У парку в Мехіко саджають люди, Аби ввесь рік позмінно, без облуди, Ловили очі радість пелюсток. […]...
22. ДО МАРУСІ Т Не співай мені, землячко, На чужій чужині, Не нагадуй мені, сестро, Рідної Вкраїни. Твоя пісня пориває Туди мою душу, Де […]...
23. ЖАР – ПТИЦЯ Мені співала мати про жар-птицю, Вишин володарку, пестунку хмар. Вона минає зерно і криницю, Лише вночі клює Волосожар. Бувало: смеркне; […]...
24. Понеси мене, коню, в чисте поле Понеси мене, коню, в чисте поле, Чисте поле – чисте від болю… Ні! Неси ліпше в прірви-вирви, Збайдужіння з грудей […]...
25. “В мені блукають дивні струми…” В мені блукають дивні струми, І вічність блискавкою б’є У серце збуджене моє, І палять мозок болі-думи. Чиї вони і […]...
26. ОСІННЄ Хутко осінь хутко лист Мов сумно-жовтий серпантин Обсипле темну цю алею Де вперш бажанням зайнялись Як вперше він Прийшов за […]...
27. ЇЇ ВУСТА П’янкі, як полум’я міцних напоїв, І запашні, мов кетяги квіток! Вони свій келих, як троянд вінок, Мені несуть, щоб випив […]...
28. ДВІ БЕРЕЗИ Ліси, поля, Ліси, поляни, Ромашки – сонця бризки… Стоять у полі, хто не гляне, Самотні дві берізки. Чого вони не […]...
29. “Гроза відшуміла за місто…” Гроза відшуміла за місто, За дальні діброви й гаї. І небо, як очі твої, Одсвідчує молодо й чисто. Усе оповито […]...
30. ШУМСЬКІ ЛІСИ Зелена повінь. Глухомань і шум Століть зелених, пралісу густого, Тече ріка невиснажена з нього, Немов потік одвічних наших дум. Зелена […]...
31. ОСІННІЙ ШУМ Плюскоти річки і шелести гаю Тонуть прозоро в замислений вечір, Де чисто і ясно, неначе в нетечі, Горючі осінні ліси […]...
32. ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ О горе! Ставна і рослава, З обличчям, як сонце ясне, Киянка, дочка Ярослава, Не хоче за мужа мене. Я з […]...
33. “У неї помер чоловік…” У неї помер чоловік Через два місяці буде весна Вона мені віддалась По вашому це так? Ах чоловік помер місяць […]...
34. РОМАНТИЗМ Над морем в хмарах марить чорна галич, ліричний місяць потопає в тінь. І дикі скелі й синя далечінь. Пливуть похмурі […]...
35. НАСТРОЄВЕ Навала хмар на овиді й в зеніті, Дощу диханням виповнена вщерть, Неквапно сунеться… Густі набряклі ниті Розмотує небесна круговерть. І […]...
36. ОЗИМИНА Народжена якраз перед снігами, Зелена, безтурботна, молода, Знайома із дощами й холодами, Вона вже знає, що таке біда. Тепер її […]...
37. “I все-таки до тебе думка лине…” I все-таки до тебе думка лине, Мiй занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з […]...
38. ОТЧИЗНО ДОРОГА! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на […]...
39. СТУДЕНТСЬКЕ На столі латинь, старослов’янська, Мертвих слів ліси непрохідні. За вікном шумують, як шампанське, Білим цвітом обкипівши, дні. Кинути б конспекти […]...
40. НІЧНИЙ ВІЗИТ І явився з ночі Ворон, чорно-сизий, як рілля. – Звідки… ви? – отерп мій голос. Одвернувсь: – А звідтіля. І […]...