“Прилетіла з лугу…”

Related posts:

1. “Не беріть із зеленого лугу верби…” Не беріть із зеленого лугу верби Ні на жовті піски, ні на скелі, Бо зів’яне вона від жаги і журби […]...
2. “На рябому коні прилетіла весна…” На рябому коні прилетіла весна, Снігу сорок лопат їй прикидало плечі. На рябому коні що везла – не везла, Але […]...
3. ПРИЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА Прилетіла зозуленька З темного лісочку; Сіла, пала, закувала В зеленім садочку. Ой як вийшла Марусенька, В неї запитала: “Скажи мені, […]...
4. “Вивітрюється темрява із лугу…” Вивітрюється темрява із лугу, зволожений світлішає пісок, проводить риску по край неба вугіль, відтворюючи птичий голосок… Ніч слабшає, мина пітьми […]...
5. “Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...
6. КОРІННЯ СЕРЦЯ Коли остання мить проб’є, коли в зіниці вічна ніч нахлине, – ви серце зболено моє посійте в землю під кущем […]...
7. ОТЧИЗНО ДОРОГА! Пам’яті Володимира Кобилянського Отчинзно моя дорога, Мріє великої туги! Чи колись моя трудна нога До тебе навернеться вдруге? Чи на […]...
8. РІШУЧІСТЬ Пече в душі цей спалах туги, цей гострий приступ самоти: уже немає в мене друга, не знаю, де його знайти. […]...
9. САД (Уривок) В огні нестерпної навали рубали, різали наш сад… А ми дивилися назад і за минулим сумували… Руками власними тюрму творили […]...
10. “I все-таки до тебе думка лине…” I все-таки до тебе думка лине, Мiй занапащений, нещасний краю, Як я тебе згадаю, У грудях серце з туги, з […]...
11. ЧОРНООКІЙ МУРАШЦІ ІЗ НАШОГО ЛУГУ Мурашко! Пішки-пішака Своє життя несеш ти важко. Давай піддам тобі, мурашко, Твого важенного мішка. Ти скрізь: в кущах над озерцем […]...
12. ОСІННІЙ МОТИВ І знов я стою У пожовклім гаю, Що серцю про старість нагадує, А зісохле і тлінне Листя осіннє Крутиться й […]...
13. “В неволі, в самоті немає…” В неволі, в самоті немає, Нема з ким серце поєднать. То сам собі оце шукаю Когось-то, з ним щоб розмовлять, […]...
14. “По блакитному степу…” По блакитному степу Вороний вітер! Пригорнув раз та й подався – Вороний вітер… Вийшла жита жати я. Громова хмара! Ой […]...
15. “Ще не мороз, ще паморозь, мов дим…” Ще не мороз, ще паморозь, мов дим, Іще трава пругка і соковита. Та “я не буду більше молодим” Уже дзвенить […]...
16. ЗАБУДЬ МЕНЕ Забудь мене, дивись байдуже, Як я поволі з туги в’яну, І не питай мене, чи дуже Ятряться в серці давні […]...
17. МОНЕТА Імперіал з дворів монетних Риму, Карбований не знати як давно. Конкістадор завіз тебе до Криму, Коли приплив по золоте руно. […]...
18. ТРАВНЮ ЗЕЛЕНИЙ Ріка зелена, дощі сріблаві Сіються щедро на дахи, Смугастий берег – цвітиста лава, А за рікою – горбатий схил, Старий, […]...
19. ОТНОШЕНИЕ К БАРЫШНЕ Этот вечер решал – не в любовники выйти ль нам?- темно, никто не увидит нас. Я наклонился действительно, и действительно […]...
20. ВЕСЕЛІ РАБИ В галактиці таких світів нема, Як наш. Є, мабуть, інші, де істоти Не знають, що таке війна й тюрма, Розп’яття […]...
21. ТИ НЕ ЗНАЄШ Так до болю, до болю тужно, так безмежно, жагуче жаль, хоч і небо ясне-головокружне, і хоч дзвенить-співає зелена даль. Бо […]...
22. ЖУРАВЛІ Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнурком Журавлі в вирій. Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
23. 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
24. “Не вернувся із походу…” Не вернувся із походу Гусарин-москаль. Чого ж мені його шкода, Чого його жаль? Що на йому жупан куций, Що гусарин […]...
25. СМЕРТЬ ТРОЯНДИ Гине троянда; в тиші вечірній Вітре, не бур їй святочних хвилин! Хай докривавить, сонцеві вірна, Все, що розквітло : мед […]...
26. “Гей, на горі женці жнуть…” “Гей, на горі женці жнуть, да долом, долом долиною козаки йдуть”. не шукаю свою душу в краєвиді та й він […]...
27. “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
28. “Небувалі часи” Із Цьоткі І пісня затихла, і втіхи не видно, І діти старенькими стали. І ноту веселу музикам брать стидно, Радісні струни порвали. […]...
29. “Чого мені тяжко, чого мені нудно…” Чого мені тяжко, чого мені нудно, Чого серце плаче, ридає, кричить, Мов дитя голодне? Серце моє трудне, Чого ти бажаєш, […]...
30. Видиш, брате мій Видиш, брате мій, Товаришу мій, Відлітають сірим шнуром Журавлі у вирій. Кличуть: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море […]...
31. “Із-за гаю сонце сходить…” Із-за гаю сонце сходить, За гай і заходить. По долині увечері Козак смутний ходить. Ходить він годину, Ходить він і […]...
32. ПАДАЄ СНІГ І Падає, падає сніг, Сковує душу мороз. Вітер лягає до ніг Білою млою погроз. Плачуть берези в гаю, Сосни ячать […]...
33. НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
34. І. PEREANT MORITURI Хай гине все, що жить не варте, У кого замість сяйва – дим! Набік – у кого биті карти! З […]...
35. “Хай би гнив я в сирій землі…” Хай би гнив я в сирій землі, Наситивши коріння клена, Щоб шуміла в блакитній млі Снаговита листва зелена. Знала б […]...
36. “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
37. БІЛОВИР І Біловире, срібляста буре! Яснотою продми Моє серце, з розпуки похмуре, Що стрясає грудьми. Білошатна полярна завіє! Визволяй із пітьми […]...
38. ВІЗІЯ АПОКАЛІПСИ Метастази міста вростають у тіло, Божевілля клітин хмародерами дразнить небо, На груди давлять бетоном дороги, Пропасниця підземок стрясає утробу, Сонце […]...
39. “Зелені тіні по душі майнули…” Зелені тіні по душі майнули – М’якого моху свіжо-чистий тон, Безжурності глибокої затон, Одбите у прийдешньому минуле. Блаженні будьте, уші, […]...
40. БАЛЯДА ПРО КАЇНА І АВЕЛЯ Виє скитський недобрий вітер, Кані мережать льон неба. “Будь проклятий, брате, через жовту гадюку, Що в’ється з моєї данини, Коли […]...