Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові



ЗРУБ ЖИТТЯ

“Ще не пройшли безжальні коси
По ранніх травах, по мені”.
Галина Турелик

Ще не пройшли безжальні коси
Лугами доленьки моєї,
Хоч сумом сивина голосить
Й летять роки чимдуж за нею.

Ще не розвіяв зимний вітер
Усю блакить в осіннім полі,
Хоч листопад на пізні квіти
Морозом сипнув надовкола.

Іще не висохла криниця
Мого надломленого серця,
Бо часто-часто мрія сниться –
Така, немов гірське озерце.

Іще не раз надію вільно
У тихий поведу притулок.
Мій зруб життя – то долі віно,
Було – й в будуччину гайнуло.

Умию серце в чистих росах,
Світ обійму такий цікавий,
Доки пройдуть безжальні коси
По мені і по ранніх травах.


ЗРУБ ЖИТТЯ - ЧИР НЕСТОР

ЗРУБ ЖИТТЯ - ЧИР НЕСТОР