Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

СУМНІВИ

“Хто не сумнівається… той залишається у сліпоті”. Народна мудрість Всечасні сумніви (тугі, м’язисті) Скували ребра міццю ланцюгів. Без праведного гніву […]

ДУМА ПРО ТЕБЕ

Як хтось спита, хто ти для мене є, – я відповім: душа моя і тіло, кохання ніжне і палке моє, […]

УЖИНОК

Я змарнував життя, шукаючи опори для свого “его”. Загнуздав у шори огром бажань і лакомств до привілля, до пристрастей, шаленства […]

МЕДИТАЦІЯ

Пригорнися до мене, Обігрій мою душу, Прожени люту стужу Й крижану заметіль. Я напружу стремена, Осідлавши гнідого, І помчуся в […]

НАДВІРНА (Пісня)

Звила Надвірна барвисте гніздечко, Вродою стелиться навкіл земля. Давні Карпати лягли недалечко Й усмішку лагідну шлють звіддаля. Завжди над обрієм […]

СТРАГОРА

Рідну землю падолистом Вкрила осені пора. В помережане намисто Одягалася Страгора. На чолі – калини гроно, Золотий віночок див, А […]

КАРПАТСЬКІ ВЕЧОРИ

Розкошують вечори в Карпатах В літню пору, мов дівочий гріх: Бродять в зворах тіні волохаті, Потайки лякаючи усіх; Туманцем вкриваються […]

СЬОГОДНЕННЯ

Світ не стріляє – у нього стріляють щоденно. Бавиться снайпер найліпшою зброєю вперто. На білосніжному тілі творіння Шопена Дика сваволя […]

“Зацілую мрію на твоїх вустах…”

Зацілую мрію на твоїх вустах, Розтривожу осінь в золотих садах. Зацвіте бажання й запалахкотить, Птахом сизокрилим в серце прилетить. Роздобуду […]

СВЯТ-ВЕЧІР

Чекаю свята. Стаю сам святом. Кутя всміхається щирим зерном. В душі бентеги, як слів, багато. Лягає сутінь десь за вікном. […]

ДОСАДА

Душі досада грізно брови хмурить. Прошу прощення в доброго Христа, Що не пізнав раніш його премудрість – Високу й чисту, […]

ВІЧНЕ

Несхожі ми: хто альфа, хто – омега, хто гліду плід, а хто – його лоза; хто монумент, а хто запал […]

КРЕДО

Із долею змиритись – це не кредо, А слабкість духу і душевний блуд. Лиш сильний той, хто на своєму твердо, […]

СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ

Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]

ПІЗНЯ ОСІНЬ

Похолодніло… Інеєм запахло. Загусло диво в крапельках живиці. Сумним докором вітер в горах ахнув – І зашептались сосни та ялиці. […]

Страница 1 из 812345678