Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Як в гарячу пору літа…”

Як в гарячу пору літа
Висиха мілке озерце, –
Так без ласки, без привіту
Молоде черствіє серце.
Завше смуток супить брови,
І душа старіє зрання
Без сердечної розмови,
Без любові, без кохання.

Як самотній на просторі
Гнеться колос у долину,
Так без друга в скруті-горі,
Без опори в злу годину.
Де б нас доля не носила,
А в житті, на довгій ниві,
У єднанні – справжня сила,
Справжня поміч – в колективі.

Як опала гілка вбога
Влітку зрубаної хвої, –
Так без отчого порога,
Без Вітчизни дорогої.
Жив – не жив, пропав безслідно,
Позабутий вже сьогодні:
Ні коріння – в землю рідну,
Ані листя – в синь-безодні.

Ну, а я – з людей щасливих:
Маю віру в надію,
Маю друзів незрадливих,
В любих дітях молодію;
Ще й земля мене зростила
В сонці, щебеті і цвіті,
А моя Вітчизна мила –
Найпрекрасніша у світі!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5,00 out of 5)

“Як в гарячу пору літа…” - КАРПЕНКО МИКОЛА