Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







КОСИ І МЕЧІ

Мовчать віки нужди і горя,
і на музейнім кумачі
з дідизни зблискують суворо
сталеві коси і мечі.

Вони схрестилися навіки,
хрестили їх криваві ріки.

Косили коси панське жито,
дзвеніли в росах сумовито.
Браталися з мечами коси
і лихо клали у покоси.
І двоєдина вільна сила
ворожі голови косила.

Стогнали в ярмах сівачі,
топтали жито дикі орди.

Кувались коси і мечі
із криці гордого народу.

Кипіли грози бунтівні,
і захлиналися навали.
Мечі на доброму вогні
міцними косами ставали.

Народе мій,
душа – грімниця!
На труд,
на бій –
єдина криця.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)


КОСИ І МЕЧІ - ПЕРЕБИЙНІС ПЕТРО