Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ПРОЩАННЯ З ПУЩЕЮ

Дуби і сосни вищаться стіною,
І тихий голос птаха подає…
Щось елегійне коїться зі мною,
Мінорно входить у єство моє.

Спасибі тобі, лісе, за пташину,
За досвітки і сутінь вечорінь,
За шовк трави, ясний огонь шипшини
І серед спеки милостиву тінь,

За многодумне вікове мовчання,
Що голосніше сміху та ридань,
Душі моєї з всесвітом вінчання,
Коли вона чутлива, наче лань.

Спасибі за незайманість, величчя,
За той пеньок в ліщині, в гущині,
Де промені сотались таємниче
І світлості приносили мені.

І за ковток цілющого озону,
Що ти вділив мені, степовику,
За стрічу коло дальнього кордону,
Яких не так багато на віку.

Спасибі тобі, лісе, за озерце,
Що усміхнулось спраглому комусь,
А ще за те, що я, колись усе це
Пригадуючи, сили наберусь…

Щось неспокійне коїться зі мною,
Мажорно входить у єство моє.
Дуби і сосни вищаться стіною…
Спасибі тобі, лісе, що ти є.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

ПРОЩАННЯ З ПУЩЕЮ - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР