Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Сумні без батька двоє діток цих…”

Сумні без батька двоє діток цих.
На пагорбах, на вицвілім стернищі
Одна пасе козу, друге пасе корову,
А мати із сапою день при дні
На буряках на школу, і одежу,
Та на харчі вже грішми заробляє
Й поволі старіє щовечора сама…
Вони ж собі обоєнько удвох
Тихенько граються та сваряться тихенько…
Я вже забув, як звати їхню маму.
Якщо ж і не забув – то що із того? –
І цинкове відро на лишайчастій лаві,
Та їх обох, тернавих в темноті,
Одне до одного притулених в дрімоті.
Їх не забув я. Не забув сапи,
Що їх обсапує для школи, та одежі,
Та для харчів, та й більше ні для кого…
Я вже забув, як звали їхню маму…

Її ім’ям мій освітився хрест.

1974

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,50 out of 5)

“Сумні без батька двоє діток цих…” - ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА