ПАМ’ЯТІ СЕСТРИ

Related posts:

1. ОСІНЬ. МІСЯЧНА НІЧ Вітер ворушить віти, Віти пливуть по вітру, Місяць в холодних вікнах Б’ється, неначе птах. А за селом у полі Дві […]...
2. У КОКТЕБЕЛІ 1 Гора із профілем Волошина, Біля підніжжя – дім і сад. Усюди спокій, мир і лад, Але якась печаль непрошена […]...
3. СЕСТРИ НЕМЕЗІДИ На спомин про наданнє єзуїтам руських маєтностей 1882 року Дивлюсь на тебе, Відню, із Дорибаха І думаю: “Як гарно ти […]...
4. ВІТЕР Зелений вітер бродить у ярузі, Зелений вітер бешкетує в лузі, Зелений вітер котиться степами І гонить білі хмари небесами. Зелений […]...
5. “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
6. СТЕП Від полудня теплий вітер Стиха повіває, Під живущою росою Степ наш оживає. За могилою могила Зеленіє-мріє, І далеко проміж ними […]...
7. ДВІ СЕСТРИ Дві сестри, тоненькі і сухенькі, Осінь ловлять в пелени над ставом. З господарства лине чистий дзенькіт, У воді поплюскує небавом. […]...
8. “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
9. ВЕСНА Цілує вітер квіти у лугах, У небі птаха окликає птах. Шукає риба рибу у воді, І вуст вуста шукають молоді. […]...
10. БАЛАДА ПРО ЗРАДУ В. З. За тими дверима, де шепоти хтиві і знада, Хмільні поцілунки й лукава олжа та бравада, За тими дверима, […]...
11. ГАЛИЧИНО “Чути кру-кру, В чужині умру, Заки море перелечу – Крилонька зітру…” (Б. Лепкий) А ще пам’яті Л. Лепкого, Д. Січинського, […]...
12. “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
13. “Ти сидиш під білим древом…” Ти сидиш під білим древом, Вітер сумно в полі виє, Угорі німують хмари, І туманом небо криє. І вбачаєш гай […]...
14. “І знову надходить весна…” І знову надходить весна, І ріки з-під льоду скресають. Заклично цвіте далина, І з вирію птиці вертають. Летять вони вдень […]...
15. “Вода в озерах потемніла…” Вода в озерах потемніла, Ліси дрімота облягла. Трава поволі без тепла Зашерхла, зблякла, посіріла. Не лопотять пташині крила, Минула вирію […]...
16. ДИТИНКА Темної ночі коло воріт Хтось стукотить; Панська служанка вийшла у сіни: Коло порога мізильна дитина В золотім кріслі сидить. – […]...
17. ЗАКОН КРИЛА Хитнув нежданий вітер верховіття – і падає не землю пташеня. Воно крилят липких не розправляє, а падає, ще зовсім не […]...
18. “На річку тінь верби лягла…” На річку тінь верби лягла, Ворушить вітер віти. Рибальський човен в два весла Тією тінню вкритий. Від річки – стежка […]...
19. ТОПОЛЯ Ти завжди видаєшся мені матір’ю: як вона – ти струнка, одинока ти, як вона (твоїх подруг виламав час, а оті […]...
20. “Тепліше не в горах, де ближче до сонця…” Тепліше не в горах, де ближче до сонця, а в долах, де ближче планети ядро. Та квіти – людської душі […]...
21. “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
22. “Хтось там інший ходить, топче квіти…” Хтось там інший ходить, топче квіти І толоче трави у росі… А що нам робити, милий світе, Що зійшовся на […]...
23. МІСЯЧНА СОНАТА Часом, як смерк розстелить сірі крила І довгі дні стануть западати, Ти в дім приходиш, моя ясна, біла, І крізь […]...
24. НА ГОРИЩІ Духмяне сіно пахне літом, Медовим чебрецевим цвітом, І м’ятою, і материнкою, І полиновою гірчинкою. Залізеш в хаті на горище – […]...
25. “Майне у небі опівнічний птах…” Майне у небі опівнічний птах, І срібна дрож пролине по житах, І тінь ковзне по місячній долині, І моторошно стане […]...
26. “Не тополю високую..” Не тополю високую Вітер нагинає, Дівчинонька одинока Долю зневажає: “Бодай тобі, доле, У морі втопитись, Що не даєш мені й […]...
27. “Весняний день. Вологий вітер. Хмари…” Весняний день. Вологий вітер. Хмари. Гримлять струмки. Ламаються льоди. Граки в садах влаштовують базари. В полях – озера талої води. […]...
28. У ПОЛІ, ГЕЙ, У ПОЛІ! У полі, гей, у полі Літають три соколи, А я собі думаю, Чому я крил не маю? Коби ж то […]...
29. ДО МАР’Ї ПОТОЦЬКІЙ Віри божої наруга – Хрест під місяцем стоїть! Українко нещаслива, Він говорить про тебе! На твоїй могилі, Мар’є, Вічнозелен мирт […]...
30. “Наїлися шпаки снігу – співать перестали…” Наїлися шпаки снігу – співать перестали. До шпаківень, а в шпаківнях вітри ночували. Один вітер – Вітер Грудень, другий – […]...
31. ПРО НЕПЕРСПЕКТИВУ Вже, кажуть кооперативне Село моє – неперспективне… Хилилась до землі пшениця, Диміло молоко в дійницях, В садах плоди звисали дивні […]...
32. УКРАЇНІ Плюндруються твої сади, Твоє чужинець поле крає. Вже лицарів твоїх сліди У полі вітер замітає. Та все ж люблю тебе, […]...
33. ВІШЕГРАД Де Дунай шепотить під стіною мадярських відрогів, Де фортеця лежить, на півсвіта відкривши себе. Тут колись Петефі міряв, наче дитинство, […]...
34. “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
35. “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
36. “Мої сестри, брати розійшлись у світи…” Мої сестри, брати розійшлись у світи, Хтось село прозиває “болотом”. Бо нелегко в лакованих туфлях пройти По стежині слизькій попід […]...
37. Ніке Самофракійська Кожна складка твойого легкого убрання Випромінює сяйво тріумфу велике. Вічна тайна твоя за межею пізнання, О велична і горда, божетственна […]...
38. Я тебя отвоюю Я тебя отвоюю у всех земель, у всех небес, Оттого что лес – моя колыбель, и могила – лес, Оттого […]...
39. ПОДОРОЖНІЙ Глухе, бездушне отупіння Напало на землю. Квіти мруть, Поля байдужно снігу ждуть, А хмари висять, як каміння. Часами вітер набіжить […]...
40. РОДИНА ЄДИНА Ой нема на рідний берег Броду-переходу; Не знайти до роду броду Через бистру воду. Бистра річка – життя моє, Широка-глибока… […]...