“У ребра б’є напівзрадливе серце…”У
У ребра б’є напівзрадливе серце,
Стікає час крізь пальці, мов пісок.
Я ще пружиню невгамовний крок,
Але в крижинах вже душі озерце.
Лишень небавом гулко відізветься
У жилах кров мереживом приток,
Й озону свіжого п’янкий ковток,
Немов вино, в легені увіллється.
Я стрепенусь, як перепел, тоді,
Забувши дні марудні і бліді,
І сила волі здибиться до бою.
Кудись пощезне сонна каламуть,
Немов роса на гілці сухостою,
І я добра нову шукаю путь.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне…” Хтось жорстокий, невидимий ребра розгорне І намацає серце, і душу мою Непоквапно штовхає у полум’я чорне, І гойдає чи в […]...
- “Там тополі у полі на волі…” Там тополі у полі на волі (Хтось на заході жертву приніс) З буйним вітром, свавольним і диким, Струнко рвуться кудись […]...
- Хроніка Ігореві Калинцю тоді всю ніч над нашим містом пливли двоспальні ліжка замість хмар повідали що з них ран- ком ішов […]...
- ТУРЧИНОВСЬКИЙ Меткий, прудкий і на пригоди ласий, Ще юнаком він кинув батьків двір І в світ поплив, у неоглядний вир, Забувши […]...
- “Про море вірші не вдаються…” Про море вірші не вдаються: Бліді слова, бліді думки. Перед очима чайки в’ються, А в думках – степ і колоски. […]...
- РОНДЕЛІ І Іду з роботи я, з завода маніфестацію стрічать. В квітках всі улиці кричать: нехай, нехай живе свобода! Сміється сонце […]...
- “Тут все не так. Тут все не як тоді…” Тут все не так. Тут все не як тоді. Так, як тоді, уже не буде більше. Рідкого листу кольори бліді, […]...
- НІЧ НАД УДАЄМ В. Бичкові І Поклавши в голови утому, Лежу на сіні. Коло мене Вмостився вечір. Так і ліг із піснею. Гуляв […]...
- ЛЮБОВ Обраную мою люблю так якось безрозсудно. То слова гострієм Її немов гадюку розсікаю, То знов беру, як запах полуниць. Тому […]...
- “Цей хміль, що б’є незрозуміло звідки…” Цей хміль, що б’є незрозуміло звідки, ця брага, що легені розпира, цей дух тепла, в якім прообраз квітки, цей сміх […]...
- БУРЯ Над гірським північним краєм Б’ється буря об вершини, Виє, наче в темних штольнях, В межигір’ях і ярах, Рве гранітні дикі […]...
- ЛІС В осінні вечори, у вечори студені, непевне все якесь, як ворожбитський віск, при місяці гладкім висвічує легені карпатський – іздаля […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- “Місяць воду вистелив габою…” Місяць воду вистелив габою, А по ній біжить ясне дитя… Цілу вічність пливемо з тобою В океані на ім’я Життя. […]...
- “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
- ІЗ П’ЄСИ “МАРНІ ЗУСИЛЛЯ КОХАННЯ” ЗИМА Коли в бурульках спить усе І в руки хукає пастух, І в залю дрова Том несе, І мерзне молоко […]...
- ПЕРА Сизим лугом, сивим сумом над полями, над потоки, над протоки, над ставища відсурмили – відтужили дні за днями журавлі журливі. […]...
- СТЕП Ходе Степ. Замислений Степ. А на ньому синій, синій жупан. За туманом – туман і татарські загони… Розсипається Степ синім […]...
- РАНОК Ранок блиснув. Сонце, мов червона цегла, покотилось бляхою дахів. Ранок тіні й мрії розгорнув і знагла піснею возів прогомонів. Знову […]...
- ЗАЛІЗНА ДИВІЗІЯ (Написано під враженням книги) Згадувати треба, трудно – не трудно. Заплачено тяжко за Очі візії. Я бачу: ростуть Драконові зуби. […]...
- 10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ Хоч не зруйнована – руїна ся будова, З усiх куткiв тут пустка вигляда. Здається, тiльки що промчалась тут бiда, Мов […]...
- 03. КОПАННЯ КАРТОПЕЛЬ Поволі, поволі по синім полі дими кружляють на вільній волі. Короткими днями цвітуть вогнями на краю плаю, немов квітками. Багато […]...
- ПЕРЕПЕЛ І знову вчулися мені – Спів перепела, шелест жита, Ти йдеш у житі, – ти чи ні? ………………………………………. Зима. Сніги. […]...
- УКРАЇНА (Пісня) Ридала, плакала бандура, Бриніла стомлена струна. То Україна вільнодумна Вставала з попелу сумна. О Боже, дай набратись сили, Воскреснути з […]...
- ЛЕЩЕТАРІ На кичери, гори, ліси, мілкого срібла басейни – навпрошки, навскоки, навкоси, навпрямки, навперейми! Вітер гір, мов холодна вода, вимиє нам […]...
- ВІТЕР Зелений вітер бродить у ярузі, Зелений вітер бешкетує в лузі, Зелений вітер котиться степами І гонить білі хмари небесами. Зелений […]...
- “Від тебе, дитинство,- від тебе здаля…” Від тебе, дитинство,- від тебе здаля Приймаю свідоцтва хлоп’ячого сприту: Як вабить напечена сонцем земля Оголену ногу, що ціпками вкрита! […]...
- РІДНИЙ ДРУГ Зринали друзі, наче сон, бувало, й сидори носили. А друг порібен, як озон, коли вже дихати несила. А друг приходить […]...
- “Нам часто кажуть – це жіночі сльози…” Нам часто кажуть – це жіночі сльози Рятують людство у тяжкій біді. Для них ростуть обставини тверді, Немов для квітів […]...
- КАНДИБА Доба хворобами росла І парувала чвар і злобу. Лукавства колоту і зла Плебейську бурили утробу. На правду – кривда, лжа […]...
- КОЛИ Не засну. Не знав дня і ночі, як з роси трави зелені очі ловлять погляд мій… В цю веремію про […]...
- ХМІЛЬ Закучерявлений, мов парубок хмільний, Заплів калину, висне волохатий. Мов диби кінь став у попоні жовтій, Обвішаній дзвінками золотими. Шумить в […]...
- “…Ви чуєте? Ви чуєте – він спить…” …Ви чуєте? Ви чуєте – він спить! Я жду вас, товариство, як епоху! Не дай вам Бог його в мені […]...
- “Потіхи серце прагне…” Потіхи серце прагне; Тоді – відлучуй біль; Тоді – мала відрада Притишує журбу. Тоді – вдавайся спати, Тоді в урочий […]...
- ПІЗНЯ ОСІНЬ Поля обвітрені і голі, Над ними – хмари і граки. Під вітром хиляться тополі, Останні гублячи листки. Вночі бере мороз […]...
- “Куди біжить дорога…” Куди біжить дорога, Куди тече ріка, Чому весь час до Бога Знімається рука?.. Кудись біжить дорога, Кудись тече ріка, І […]...
- СВІТЛЯЧОК Світлячка, що в травах мерехтів, Обережно вніс я до світлиці. Вимкнув світло, але він світиться В кам’яному брані не хотів. […]...
- НЕ В ПУСТЕЛІ МОВЧАННЯ Не в пустелі мовчання ми живемо, А зриваємо з себе чужинське ярмо. Ми впускаємо в душі дніпровий розлив, Української пісні […]...
- “В моїй груді дужа сила…” В моїй груді дужа сила В’ється, б’ється, пресь надвір. Вже ростуть легенькі крила, Щоб летіти на простір. Я окроплю їх […]...
- Вічними не будемо ніколи вічними не будемо ніколи мертвими не станемо навіки осінь як останню непокору збережуть поети і каліки дощ як перестояне мовчання […]...